04.06.2015

Казка і вічність Івана Франка
«Казки, як дрібні, тонкі корінчики,
вкорінюють у вашій душі любов до
рідного слова, його краси, простоти
і чарівної милозвучності.»
Іван Франко
 
 
 
 
 
 
Юні читачі бібліотеки № 119 продовжили робити маленькі кроки до світу великої літератури, завітавши 4 червня на літературну бесіду «Казка і вічність Івана Франка» (із циклу «Від казки народної до казки літературної»).
 
Із розповіді бібліотекаря та із книжок на виставці «Смарагди Франкового казкосвіту» школярі дізналися про життя і творчість видатного українського письменника, у спадщині якого помітне місце посідають казки для дітей, створені на основі відомих світових сюжетів із додаванням українського колориту, а серед них особливу увагу привертає збірка казок про тварин «Коли звірі ще говорили», вперше видана 1903 року у Львові. Герої цих творів є носіями певних людських якостей, а самі казки під личиною вигадки криють велику життєву правду.
 
Залюбки дітлахи переглядали мультфільми «Три міхи хитрощів» та «Фарбований лис»; артистично читали в особах казки Івана Франка. Спілкуючись із бібліотекарями та аналізуючи прочитане, школярі з’ясовували, хто із героїв казок найрозумніший, якою зображена в казках лисиця, які тварини найчастіше зустрічаються в казках. Читачі зробили висновок, що у казках Франка добрий, чесний, сміливий завжди бере гору над лихим, підступним, боягузом, що твори видатного українського письменника, написані з любов’ю для дітей, - безцінні помічники у залученні до витоків рідної культури:
«Любив Франко дітей без міри,
Для них мав серце дружнє, щире.
Усіх навчав, як чесно жити,
Як правді та добру служити.
За те ми, діти, як один
Йому складаємо уклін.»
 
Знайшли помилку у тексті?
Будь ласка, виділіть її  та натисніть Ctrl + Enter