01.12.2016
«Немає вищої святині, як чисте сяйво доброти»
«Умій відчувати поряд із собою людину,
умій розуміти її душу, бачити в її очах
складний духовний світ, радість, горе, біду, нещастя…
Умій співпереживати і співчувати.»
В.О. Сухомлинський.
умій розуміти її душу, бачити в її очах
складний духовний світ, радість, горе, біду, нещастя…
Умій співпереживати і співчувати.»
В.О. Сухомлинський.
1 грудня бібліотека №151 в тісній співпраці з Територіальним Центром служб сім’ї , дітей та молоді організувала та провела вечір добра та милосердя «Немає вищої святині, як чисте сяйво доброти» до Дня інвалідів.
В прохолодний зимовий день до нас
завітали люди, що потребують захисту та підтримки в цей непростий час. Інваліди
– це не просто категорія людей. Це окремі життя. Окремі трагедії. Окремі
людські надії на те, що буде добре. На щастя, поряд з ними є ті хто хоче
допомогти. Серед таких людей прагнемо бути і ми, бібліотекарі. В теплій,
дружній атмосфері бібліотекарі ознайомили присутніх на вечорі з багатьма
історіями життя відомих людей, які мали вади розвитку з дитинства, чи отримали
їх протягом життя та вистояли і отримали перемогу над собою, над хворобою.
«Відомі люди з обмеженими можливостями» - бібліографічний огляд, що
підготували фахівці бібліотеки надавав присутнім віри в людські сили та силу їх
духу. Навіть фізичні вади не можуть перешкодити людині жити активним,
повноцінним життям, домагатися поставлених цілей, творити, бути успішним і тому
доказ – історії життя великих людей з обмеженими можливостями, як наших
сучасників, так і попередників, які досягли успіхів всупереч тому, що повинно б
їх зупинити. Серед таких особистостей, історія життя та творчості Німецького
композитора Людвіга Ван Бетховена. В залі звучала музика, з екрану демонструвалися
кадри життєвих непростих історій, на
розкладці книги про цих людей. Особливим акордом зустрічі став перегляд
документального фільму « Я вірю в свою мрію» про Ніка Вуйчеча – людину, що
народилася без рук та ніг, але своїм життям мотивує до життя інших.
Милосердя та доброта – як два крила, на яких тримається людство. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі та біді – головні тези нашого вечора. Творити добро – значить бути щасливим. Це і намагалися ми зробити для наших гостей вечора.