Бібліотека ім. В. Кучера

10.06.2015

«Лицар неба Іван Кожедуб»
Над тобою нависли хмари
В спалахах – вогнях,
І ти, мов витязь,вирушив до бою,
Перепинивши ворогові шлях.
І. Гончаренко
 
 
 
 
 
 
За роки війни Іван Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, 120 разів він вступав у двобій з німецькими льотчиками. Ним було збито 62 ворожі літаки. Ім'я Івана Кожедуба занесене до Книги рекордів Гіннеса, як кращого винищувача Другої світової війни за показниками коефіцієнта бойової активності. Його ювілей відзначатиметься громадськістю не лише в Україні, а й далеко за її межами.
 
До 95 років від дня народження Івана Микитовича Кожедуба , легендарного льотчика-аса Другої світової війни, тричі Героя Радянського Союзу, маршала авіації в бібліотеці ім. В.Кучера відбулася інформаційна година «Лицар неба Іван Кожедуб». Бібліотекар Юрченко К. Л. розповіла про героїчні подвиги легендарного льотчика та показала презентацію «Іван Кожедуб – великий українець» та документальний фільм «Іван Кожедуб».
 
Іван КОЖЕДУБ: «ГОРДЖУСЯ ТИМ, ЩО Я — УКРАЇНЕЦЬ». Ці слова Івана Микитовича  доводилося не один раз чути під час його зустрічей зі студентами, робітниками, колгоспниками, вчителями та іншими представниками трудового люду. Україні потрібно більш енергійно нагадувати в світі, що кращий льотчик антигітлерівської коаліції Іван Кожедуб - українець.
 

24.05.2015

Злочин без терміну давності
 
Татари йдуть по чорній паралелі,
Що так глибоко перетяла Крим,
Вернулися до рідної оселі,
Де дим Вітчизни,
Гіркуватий дим…
Андрій М’ястківський

Сьогодні в Україні на державному рівні відзначається День скорботи і пам'яті жертв депортації кримських татар. Депортація цього народу, розпочата 18 травня 1944 року, – один з найбільших злочинів радянського режиму. Увесь кримськотатарський народ радянська влада звинуватила у співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала 200 тисяч осіб, з них 183 тисячі кримських татар.
 
24 травня, в бібліотеці ім. В.Кучера, відбувся вечір-пам’яті, присвячений 71-й річниці з дня депортації кримських татар «Злочин без терміну давності». Учасники заходу   зацікавлено слухали яскраву розповідь бібліотекаря Кучеренко А.В.  про  трагічну долю кримськотатарського народу та представила презентацію «Злочин без терміну давності».
 
В ході заходу перед глядачами було продемонстровано уривок художнього фільму про депортацію кримських татар "Хайтарма"  та прозвучала пісня у виконанні української співачки кримськотатарського походження Джамали «Шлях додому».
Історія повторюється і наразі кримські татари знову опинилися в складній ситуації – окупаційна влада півострова чинить тиск, змушуючи їх залишити свою батьківщину. Новий режим нагадує радянську  владу.  У чомусь він  навіть гірше, адже тоді за інакомислення ув’язнювали, відправляли у тюрьми. А зараз людина просто може зникнути. Пам’ятаємо минуле. Ні – геноциду!
 

17.05.2015

„Скорботний біль і пам’ятка живим”
Де зараз ви, кати мого народу?
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!

Василь СИМОНЕНКО

Щороку, у третю неділю травня, громадськість столиці України приходить в Биківнянський ліс – де лежать сотні тисяч невинно убієнних у 1937-1941рр. наших земляків. Сюди, в цей поминальний день, приїжджають люди з усіх регіонів України, щоб вшанувати своїх батька чи матір, брата чи сестру. Багато українців і досі не знають місця поховання своїх рідних, тому Биківня стала символом одного з найбільших місць масових розстрілів людей комуністичним режимом.
 
Традиційно, у день пам’яті жертв політичних репресій в Україні,  працівники бібліотеки ім. В. Кучера організували  виїзне засідання клубу „Золотий вік”  в Національний заповідник „Биківнянські могили”, щоб поклонитись пам’яті жертв політичних репресій. Стоячи над безоднею людських страждань, ми відчуваємо глибоку скорботу. Ми розуміємо трагедію закатованих тут людей і жах і розпач їхніх сімей. І просимо Господа дати їм Царство Небесне і вічний спокій. Схилімо голови перед прахом наших предків, які лежать у цьому лісі. Вічна пам'ять померлим.
 
Присутні вшанували Панахидою та мітингом  пам’ять  жертв політичних репресій тридцятих років.
 

13.05.2015

«Весна обпалена війною»
 
Мак червоний – то спогади, не забуття,
Сподівання на мир і свободу.
Мак червоний – то довге і вільне життя,
Вічна слава і сила народу.

Маша Сладкова

Друга світова війна торкнулася практично кожної української родини. Боротьба з нацизмом забрала мільйони життів. 8 травня – День пам'яті та примирення, коли ми згадаємо кожну жертву війни. 9 травня – День перемоги над нацизмом, коли ми вшануємо ветеранів, які 70 років тому страшною ціною заплатили за перемогу. Пам’ятаємо минуле. Перемагаємо зараз.

В бібліотеці ім.. В.Кучера до 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни 1939–1945 роках відбулася літературно- музична комплзиція «Весна обпалена війною». З вступним словом «День пам’яті і примирення» виступила бібліотекар Лисенко Валентина Миколаївна перед учнями 10 класу школи №152.

Про часи, які залишилися назавжди у серці та спогадах, про воєнні роки розповіла Серебрякова Анна Андріївна, ветеран Великої Вітчизняної війни. Школярі з цікавістю слухали розповідь ветерана війни про жахи, що випали на її долю, долю молодої жінки, юної матері, що тільки закінчила інститут.

Свої вірші під час урочистостей прочитала Кулинич Галина Михайлівна, дитина воєнної пори, активістка клубу «Золотий вік»

Наостанок гості масового заходу подивились документальний фільм «ОУН-УПА: війна на два фронти» та прослухали цикл патріотичних пісень.
 
 
 

26.04.2015

«Тимощук Василь Арсентієвич - художник, співак – аматор»
Не просіть
Дарунків у Фортуни
І не продавайтесь за гроші!
Слухайте, про що говорять струни,
Ніжні струни вашої душі…
А.Матвійчук
 






 
26 квітня своє 75-річчя  Тимощук Василь Арсентійович,  художник, співак-аматор відзначив творчим вечором-бенефісом в колі клубу «Золотий вік», працівників бібліотеки ім. В.Кучера та шанувальників його творчості.
 
У програмі вечора-бенефісу зав.бібліотекою Вергун В.П. представила презентацію «Тимощук Василь Арсентійович -  художник, співак – аматор»,       де художник навіки закоханий в Україну й у диво світу природи її землі. У своїх пейзажах він освідчується у коханні осіннім туманам, які огортають і пестять рідний край, лісовому джерельцю, яке омиває, очищає і живить його Єдину Землю— Батьківщину.
 
Василь Арсентійович  є не тільки художником, але й співаком - аматором. Він  володар широкого вокального діапазону: від ліричного тенора до баритона. Концертний репертуар співака складається з популярних арій та естрадних пісень, включаючи пісні народів України та зарубіжжя, якими порадував гостей заходу.
 
Завершальним аккордом ювілейного бенефісу стали виступи-привітання усіх його учасників та увінчала“Многая літа...” у виконанні гурту «Гомін».
 

5.04.2015

«День відплати Миколи Лемика»

                                                                         В тім краю, де все співає вранці,
                                                                         І шумлять закохано ліси,
                                                                         За Вкраїну билися повстанці-
                                                                        Прометеї волі і краси.
                                                                                          Ігор Калиниченко

100 років тому народився Микола Лемик (1914-1941), український політичний діяч, член ОУН. 21 жовтня 1933 року Лемик за наказом проводу Організації Українських Націоналістів убив начальника канцелярії (і одночасно – високопоставленого агента НКВД) консульства СРСР у Львові Олексія Майлова на знак протесту проти штучно організованого радянською владою голодомору 1932–1933 рр. в Україні. Негайний суд у Львові, який відбувся в жовтні-листопаді 1933 року, засудив Лемика до смертної кари. Через деякий час вирок був замінений на довічне ув’язнення. На початку Другої світової війни був звільнений з тюрми, став одним з організаторів Похідних груп ОУН та їх діяльності в Україні. В жовтні 1941 року був заарештований гестапо і розстріляний у Миргороді (Полтавська обл.).

В бібліотеці ім. В.Кучера до ювілею від дня народження Миколи Лемика  відбулася історична година «День відплати Миколи Лемика». Зав.Бібліотекою Вергун В.П. розповіла про трагічну долю українського політичного діяча, члена ОУН.

На завершання учасники гурту «Гомін»  подарували  гостям масового заходу віночок стрілецьких пісень: «Ой, у лісі на полянці», «Колір чорний», «Хай живе вільна Україна», «Калина».
 
 
 
 

05.04.2015

«Поет – пісняр»
Митцю не треба нагород,
Його судьба нагородила.
Ліна Костенко
 
 
 
 
Поетичний доробок Вадима Крищенка — майже півсотні книжок, на його слова створено стільки пісень, що це число сягне помітки тисяча. З таким вагомим багажем дістався свого 80-річчя один з найвидатніших наших піснетворців. Правду кажуть: хто співає, той подвійно молиться. Більшість пісенних творів Вадима Дмитровича — це своєрідні молитви до Бога, до України, до Матері. Вони окрилюють, просвітлюють душі людські. Читачі люблять його поезії, бо вони зіткані з добра й любові, суціль перейняті високим українським духом. Здавалося б, він досяг усього в житті і міг би спочивати на лаврах. Та кожного дня береться за перо, рядок за рядком вплітає в канву народного буття, прагнучи, аби воно було гідним нас, українців.
 
В бібліотеці ім. В.Кучера до ювілею від дня народження Вадима Дмитровича Крищенка відбулося відео знайомство «Поет – пісняр». Зав.Бібліотекою Вергун В.П. розповіла про творчий шлях поета та представила  документальний фільм «Гість Студії – Вадим Крищенко».

 Святковий настрій членам клубу «Золотий вік» та гостям масового заходу створили пісні на слова поета-пісняра «Родина», «Батько і мати», «Дві зорі»,  «Білі нарциси», «Берег любові», «На Україну повернусь» у  яскравому виконанні Назарія Яремчука, Івана Мацялко, Софії Ротару, Лілії Сандулуса та Іво Бобул.
 

22.03.2015

«Співак із країни кохання і квітів»
„Опера – моя радість і любов,
А пісня – то душа моя ”
Дмитро Гнатюк

 

 
 
 
 
В історії кожної національної культури є майстри, які ще за життя стають легендами. Дмитро Гнатюк, всесвітньо відомий баритон – наша українська легенда. Арії з опер, романси та українські пісні у виконанні співака зачаровують шанувальників  класичної і народної музики як в  Україні, так і в усьому світі.
 
 
В бібліотеці ім. В.Кучера до 90 років від дня народження Дмитра Михайловича Гнатюка відбулася відео-музична година «Співак із країни кохання і квітів». Бібліотекар Юрченко К.Л. представила  презентацію «Зоряний шлях – Дмитра Гнатюка»  та віночок українських пісень у виконанні співака : „Два кольори ”, „Рідна мати моя ”, „Черемшина», „Білий сніг на зеленому листі ”, „Летять, ніби чайки ”, „ Марічка ”…
Заключним акордом для членів клубу «Золотий вік» та гостей  заходу став виступ Тимощука Василя Арсентієвича, який  виконав цикл пісень із репертуару Дмитра Гнатюка.
 

15.03.2015

«Жінка і весна»
Весна, як жінка. Жінка, як весна:
Буває ніжна, а бува примхлива,
То зазвучить грайливо, як струна,
А то раптово вибухне, мов злива!..

Р. Вишгородський


Коли настає весна і на вулицях з’являються перші весняні квіти, в кожному домі відзначається  свято – 8 березня. Саме в цей день людство вшановує жінку -  жінку-світоч, жінку-трудівницю, жінку-берегиню життя на землі.
 
Ось і  ми зібралися в бібліотеці ім. В.Кучера на літературно-музичну годину «Жінка і весна»,  щоб привітати жінок, наших мам, бабусь,сестер. Бібліотекар Юрченко К.Л. розповіла про історію святкування Міжнародного жіночого дня 8 березня,  присутні з  інтересом   подивились фільм «Міжнародний жіночий день».

На завершення  активісти  клубу «Золотий вік» подарували  гостям гарний настрій і романтичні враження  виконанням  поетичної вистави "Жінки – королеви весни".  Закінчилося свято музичним привітанням    квартету  гурту  «Гомін».
 
 

22.02.2015

«На варті наших душ - Небесна сотня»
... Не діждалась мати свого сина,
 Посивіла за єдину мить.
                              у небесній сотні її сила,
                              Її щастя в небо десь летить…

 
Вічна пам'ять Героям!
 
У бібліотеці ім. В.Кучера відбулася  відео - година "На варті наших душ - Небесна сотня".
Захід розпочався хвилиною мовчання та запалюванням свічки. Під звуки старої лемківської пісні «Гей, пливе кача...» у виконанні «Піккардійської Терції» присутні пригадали всіх героїв Небесної Сотні поіменно, для яких пісня стала гімном.
 
Також учасники   пригадали хронологію подій, спостерігаючи за кадрами документального фільму «Перший фільм. Небесна сотня», коли об’єднані поривом душі, люди встали за волю.
 
Небесна сотня вже рік молиться за Україну. Ми молимося за них, а вони сподіваються, що нам вистачить віри. Віри в себе. І пам’яті – про ті небесні сотні, якими українська земля пожертвувала за право бути.
 
 
 
 
 
Знайшли помилку у тексті?
Будь ласка, виділіть її  та натисніть Ctrl + Enter