Бібліотека ім. В. Кучера

16.07.2015

«Права людини і права нації на шляху до суверенітету України»
 
Моя Україно! Ти сильна й багата,
У тебе мільйони найкращих синів,
І мова твоя, солов'їна й крилата,
Ще світу покаже величний мотив.

Ігор Калиниченко
 
До 25 років із часу прийняття Верховною Радою Української РСР Декларації про державний суверенітет України (1990) в бібліотеці ім. В. Кучера відбулася інформаційна година «Права людини і права нації на шляху до суверенітету України».

Бібліотекар Кулида О.В. змістовно розповіла, що 16 липня 1990 року Верховна рада Української Радянської Соціалістичної Республіки прийняла Декларацію про державний суверенітет України. При прийнятті Декларації про державний суверенітет України влітку 1990 року ВР УРСР керувалася волею народу України, прагненням створити демократичне суспільство, потребою всебічного забезпечення прав і свобод людини, пошаною до національних прав усіх народів, турботою про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнанням необхідності побудови правової держави, а також мала на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України.

Гостям масового заходу був представлений тематичний перегляд літератури «Доленосний документ України» та документальний фільм «Декларація про державний суверенітет України».
 

 

5.07.2015

«Як в тую ніч, що на Івана та й на Купала»
 
Гей, на Івана, гей, на Купала,
Красна дівчина долі шукала.
Квітки збирала, віночок вила,
Долі, водою його пустила.

                 
З нагоди свята Івана Купала, в  бібліотеці ім. В. Кучера відбулася святкова відео-композиція «Як в тую ніч, що на Івана та й на Купала». Усвоєму виступі зав. бібліотекою висвітлила особливості українських купальських обрядів і пов’язаних з ними символіки та атрибутики. Особливий інтерес у слухачів викликала розповідь про чарівне купальське зілля, традиційний дівочий вінок та його захисну силу, поетичні та чарівні легенди про свято Купала. До уваги користувачів  було представлено яскраву тематичну розкладку народознавчих видань «Зійди, сонце, на Купала, стогни, земле, на Івана» та віночок купальських пісень у виконанні учасників гурту «Гомін».
 
Наостанок гості масового заходу подивились відео-ролики: «В ніч на Івана, в ніч на Купала», «хор Жайвір» кліп На Івана,на Купала»  та отримали флаєр «Ой на Івана, ой та на Купала».


 
 

21.06.2015

«Вогонь пам'яті, шани і вдячності – вічний»
В лісах зрівняв окопи час,
А поле битви стало гаєм –
Хова рубці земля од нас…
Але душа не забуває.
М. Нагнибіда
 
 
 
 
 
 
 
22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина без оголошення війни напала на Радянський Союз. Захопивши Україну, встановлювався окупаційний режим. Україна вкрилася концтаборами, тюрмами, гето. Практично в кожному українському місті був свій „Бабин Яр”: за роки окупації в Бабиному Яру в Києві загинуло понад 220 тис., в Дробицькому Яру в Харкові – понад 60 тис., в Янівському концтаборі у Львові – понад 160 тис. людей. А всього в Україні в період окупації було вбито 3,9 млн. мирного населення і 1,3 млн. військовополонених. Гітлерівці грабували матеріальні і людські ресурси України. До Німеччини вивозилися продовольство, обладнання, сировина, коштовності, чорноземи, а також робоча сила. З України на примусові роботи до Німеччини було вивезено 2,4 млн. чоловік.
 
І хоч окупаційний режим відзначався винятковою жорстокістю, але він виявився неефективним, бо не забезпечив покори українського народу. Навпаки, нацистський “новий порядок” викликав масовий рух Опору в Україні.
 
21 червня в бібліотеці  ім. В. Кучера відбулася година пам'яті «Вогонь пам'яті, шани і вдячності – вічний» присвячена Дню скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Учасники заходу з цікавістю і хвилюванням   прослухали розповідь бібліотекаря Кучеренко А. В.  про початок німецько-радянської війни і втрати українського народу в Другій світовій війні та  переглянули презентацію «Вогонь пам’яті»  і уривок  з документальної стрічки  «1941. Заборонена правда».
 
В День  скорботи і вшанування пам’яті  жертв війни ми згадуємо всіх тих, хто загинув на полі бою, кого замучили в концентраційних таборах, кого розстріляли у в'язницях НКВД, хто пожертвував найдорожчим – життям, задля того, щоб наша  Вітчизна була вільною.
Схиляємо голови перед мільйонами невинних жертв, яких забрала війна. Слава їм, вічна і світла пам'ять!
 

15.06.2015

«Гордість України – футболіст Андрій Шевченко»
 
Сьогодні- «Динамо»,а завтра-«Шахтар»
Таки неодмінно ввійдуть у фінал.
Команди успішні, лицарі слави,
Сини України-гордість держави.
Славетний Шевченко,голкіпер Шовковський,
Їх тренери мужні, як був Лобановський.
Згідно проекту «Українці в контексті розвитку Європейської цивілізації» в бібліотеці ім. В.Кучера відбулося відео знайомство «Гордість України – футболіст Андрій Шевченко». Учасники заходу   зацікавлено слухали яскраву розповідь бібліотекаря Славської В.В.  про спортивний шлях талановитого футболіста та переглянули документальний фільм «Секрет успіху - Андрія Шевченко». Приємно було гостям масового заходу отримати флаєр, присвячений українському футболісту.
 
Андрій Шевченко третій, після Олега Блохіна й Ігоря Беланова, українець, що став кращим гравцем Європи, який присвятив цей титул своєму народові та Україні.
 

10.06.2015

«Лицар неба Іван Кожедуб»
Над тобою нависли хмари
В спалахах – вогнях,
І ти, мов витязь,вирушив до бою,
Перепинивши ворогові шлях.
І. Гончаренко
 
 
 
 
 
 
За роки війни Іван Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, 120 разів він вступав у двобій з німецькими льотчиками. Ним було збито 62 ворожі літаки. Ім'я Івана Кожедуба занесене до Книги рекордів Гіннеса, як кращого винищувача Другої світової війни за показниками коефіцієнта бойової активності. Його ювілей відзначатиметься громадськістю не лише в Україні, а й далеко за її межами.
 
До 95 років від дня народження Івана Микитовича Кожедуба , легендарного льотчика-аса Другої світової війни, тричі Героя Радянського Союзу, маршала авіації в бібліотеці ім. В.Кучера відбулася інформаційна година «Лицар неба Іван Кожедуб». Бібліотекар Юрченко К. Л. розповіла про героїчні подвиги легендарного льотчика та показала презентацію «Іван Кожедуб – великий українець» та документальний фільм «Іван Кожедуб».
 
Іван КОЖЕДУБ: «ГОРДЖУСЯ ТИМ, ЩО Я — УКРАЇНЕЦЬ». Ці слова Івана Микитовича  доводилося не один раз чути під час його зустрічей зі студентами, робітниками, колгоспниками, вчителями та іншими представниками трудового люду. Україні потрібно більш енергійно нагадувати в світі, що кращий льотчик антигітлерівської коаліції Іван Кожедуб - українець.
 

24.05.2015

Злочин без терміну давності
 
Татари йдуть по чорній паралелі,
Що так глибоко перетяла Крим,
Вернулися до рідної оселі,
Де дим Вітчизни,
Гіркуватий дим…
Андрій М’ястківський

Сьогодні в Україні на державному рівні відзначається День скорботи і пам'яті жертв депортації кримських татар. Депортація цього народу, розпочата 18 травня 1944 року, – один з найбільших злочинів радянського режиму. Увесь кримськотатарський народ радянська влада звинуватила у співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала 200 тисяч осіб, з них 183 тисячі кримських татар.
 
24 травня, в бібліотеці ім. В.Кучера, відбувся вечір-пам’яті, присвячений 71-й річниці з дня депортації кримських татар «Злочин без терміну давності». Учасники заходу   зацікавлено слухали яскраву розповідь бібліотекаря Кучеренко А.В.  про  трагічну долю кримськотатарського народу та представила презентацію «Злочин без терміну давності».
 
В ході заходу перед глядачами було продемонстровано уривок художнього фільму про депортацію кримських татар "Хайтарма"  та прозвучала пісня у виконанні української співачки кримськотатарського походження Джамали «Шлях додому».
Історія повторюється і наразі кримські татари знову опинилися в складній ситуації – окупаційна влада півострова чинить тиск, змушуючи їх залишити свою батьківщину. Новий режим нагадує радянську  владу.  У чомусь він  навіть гірше, адже тоді за інакомислення ув’язнювали, відправляли у тюрьми. А зараз людина просто може зникнути. Пам’ятаємо минуле. Ні – геноциду!
 

17.05.2015

„Скорботний біль і пам’ятка живим”
Де зараз ви, кати мого народу?
Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
Пощезнуть всі перевертні й приблуди,
І орди завойовників-заброд!

Василь СИМОНЕНКО

Щороку, у третю неділю травня, громадськість столиці України приходить в Биківнянський ліс – де лежать сотні тисяч невинно убієнних у 1937-1941рр. наших земляків. Сюди, в цей поминальний день, приїжджають люди з усіх регіонів України, щоб вшанувати своїх батька чи матір, брата чи сестру. Багато українців і досі не знають місця поховання своїх рідних, тому Биківня стала символом одного з найбільших місць масових розстрілів людей комуністичним режимом.
 
Традиційно, у день пам’яті жертв політичних репресій в Україні,  працівники бібліотеки ім. В. Кучера організували  виїзне засідання клубу „Золотий вік”  в Національний заповідник „Биківнянські могили”, щоб поклонитись пам’яті жертв політичних репресій. Стоячи над безоднею людських страждань, ми відчуваємо глибоку скорботу. Ми розуміємо трагедію закатованих тут людей і жах і розпач їхніх сімей. І просимо Господа дати їм Царство Небесне і вічний спокій. Схилімо голови перед прахом наших предків, які лежать у цьому лісі. Вічна пам'ять померлим.
 
Присутні вшанували Панахидою та мітингом  пам’ять  жертв політичних репресій тридцятих років.
 

13.05.2015

«Весна обпалена війною»
 
Мак червоний – то спогади, не забуття,
Сподівання на мир і свободу.
Мак червоний – то довге і вільне життя,
Вічна слава і сила народу.

Маша Сладкова

Друга світова війна торкнулася практично кожної української родини. Боротьба з нацизмом забрала мільйони життів. 8 травня – День пам'яті та примирення, коли ми згадаємо кожну жертву війни. 9 травня – День перемоги над нацизмом, коли ми вшануємо ветеранів, які 70 років тому страшною ціною заплатили за перемогу. Пам’ятаємо минуле. Перемагаємо зараз.

В бібліотеці ім.. В.Кучера до 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни 1939–1945 роках відбулася літературно- музична комплзиція «Весна обпалена війною». З вступним словом «День пам’яті і примирення» виступила бібліотекар Лисенко Валентина Миколаївна перед учнями 10 класу школи №152.

Про часи, які залишилися назавжди у серці та спогадах, про воєнні роки розповіла Серебрякова Анна Андріївна, ветеран Великої Вітчизняної війни. Школярі з цікавістю слухали розповідь ветерана війни про жахи, що випали на її долю, долю молодої жінки, юної матері, що тільки закінчила інститут.

Свої вірші під час урочистостей прочитала Кулинич Галина Михайлівна, дитина воєнної пори, активістка клубу «Золотий вік»

Наостанок гості масового заходу подивились документальний фільм «ОУН-УПА: війна на два фронти» та прослухали цикл патріотичних пісень.
 
 
 

26.04.2015

«Тимощук Василь Арсентієвич - художник, співак – аматор»
Не просіть
Дарунків у Фортуни
І не продавайтесь за гроші!
Слухайте, про що говорять струни,
Ніжні струни вашої душі…
А.Матвійчук
 






 
26 квітня своє 75-річчя  Тимощук Василь Арсентійович,  художник, співак-аматор відзначив творчим вечором-бенефісом в колі клубу «Золотий вік», працівників бібліотеки ім. В.Кучера та шанувальників його творчості.
 
У програмі вечора-бенефісу зав.бібліотекою Вергун В.П. представила презентацію «Тимощук Василь Арсентійович -  художник, співак – аматор»,       де художник навіки закоханий в Україну й у диво світу природи її землі. У своїх пейзажах він освідчується у коханні осіннім туманам, які огортають і пестять рідний край, лісовому джерельцю, яке омиває, очищає і живить його Єдину Землю— Батьківщину.
 
Василь Арсентійович  є не тільки художником, але й співаком - аматором. Він  володар широкого вокального діапазону: від ліричного тенора до баритона. Концертний репертуар співака складається з популярних арій та естрадних пісень, включаючи пісні народів України та зарубіжжя, якими порадував гостей заходу.
 
Завершальним аккордом ювілейного бенефісу стали виступи-привітання усіх його учасників та увінчала“Многая літа...” у виконанні гурту «Гомін».
 

5.04.2015

«День відплати Миколи Лемика»

                                                                         В тім краю, де все співає вранці,
                                                                         І шумлять закохано ліси,
                                                                         За Вкраїну билися повстанці-
                                                                        Прометеї волі і краси.
                                                                                          Ігор Калиниченко

100 років тому народився Микола Лемик (1914-1941), український політичний діяч, член ОУН. 21 жовтня 1933 року Лемик за наказом проводу Організації Українських Націоналістів убив начальника канцелярії (і одночасно – високопоставленого агента НКВД) консульства СРСР у Львові Олексія Майлова на знак протесту проти штучно організованого радянською владою голодомору 1932–1933 рр. в Україні. Негайний суд у Львові, який відбувся в жовтні-листопаді 1933 року, засудив Лемика до смертної кари. Через деякий час вирок був замінений на довічне ув’язнення. На початку Другої світової війни був звільнений з тюрми, став одним з організаторів Похідних груп ОУН та їх діяльності в Україні. В жовтні 1941 року був заарештований гестапо і розстріляний у Миргороді (Полтавська обл.).

В бібліотеці ім. В.Кучера до ювілею від дня народження Миколи Лемика  відбулася історична година «День відплати Миколи Лемика». Зав.Бібліотекою Вергун В.П. розповіла про трагічну долю українського політичного діяча, члена ОУН.

На завершання учасники гурту «Гомін»  подарували  гостям масового заходу віночок стрілецьких пісень: «Ой, у лісі на полянці», «Колір чорний», «Хай живе вільна Україна», «Калина».
 
 
 
 
Знайшли помилку у тексті?
Будь ласка, виділіть її  та натисніть Ctrl + Enter