Бібліотека №119

14.06.2016

Видатні спортсмени, що прославляють і звеличують Україну
Медіа-година за проектом
«Українці в контексті розвитку світової цивілізації»
 
Спортивні досягнення – це один з найважливіших показників для будь-якої країни. Відомі спортсмени стають її обличчям, прославляють її ім’я у всьому світі. Для своєї Батьківщини вони - справжні національні герої. Їх вшановують та ними пишаються. Для дітей вони стають взірцями для наслідування. Адже спортсмен повинен мати залізну волю та незгасаюче бажання до самовдосконалення. Попри негаразди, він завжди має невпинно йти до своєї мети.  Звісно, важливим є також талант. Але головне, це - віра у власні сили.
 
 
Про все це 14 червня розмірковували у бібліотеці № 119 діти із пришкільного табору «Веселка», коли поринули у захоплюючий світ спорту, де панують грація і пластика, мужність і витривалість, спритність і сила. Книжкова викладка «Зірки українського спорту», бібліографічний огляд якої провели бібліотекарі, запропонувала юним читачам книги із серій «Життя видатних дітей» та «Дівчатка зі спорту», із яких вони можуть дізнатися багато цікавого про своїх спортивних кумирів, таких як брати Клички, Андрій Шевченко, Сергій Бубка, Яна Клочкова, Анна Безсонова, про встановлення рекордів та людські можливості. Презентація «Видатні спортсмени України» ознайомила з іменами інших спортсменів, котрі дивують світ своїми досягненнями, котрі змогли піднятися на вершину спортивного Олімпу та здобути найвищі нагороди. Потішили дітлахів мультики «Квака-задавака», «Ну, постривай! На стадіоні», «Матч-реванш», «Ох і Ах», які популяризують спорт та здоровий спосіб життя, адже саме влітку, на канікулах, є всі можливості для загартування, купання, прогулянок на свіжому повітрі, активних занять спортом.

Сподіваємось, що, відвідавши сьогоднішній захід, хтось із дітей, хто ще вагається і не вірить у власні сили, відкинувши сумніви, сміливо піде за своєю мрією та стане чемпіоном України і світу. А, може, читачі нашої бібліотеки - майбутні видатні віртуози-музиканти, співаки, науковці, винахідники. Нехай вони зараз ще діти. Настане день – і їхні імена стануть зірковими та яскраво засяють на увесь світ!

 

8.06.2016

Микола Лисенко – творець першої у світі дитячої опери
Літературно-музична подорож
за проектом «Українці в контексті розвитку світової цивілізації»
 
«У Музики - свої слова,
Слова яскраві і незвичні.
Та Майстер їх зачарував,
Перетворив в казки - музичні».
 
8 червня діти із шкільного табору «Веселка» при СЗШ № 207, завітавши до бібліотеки №119, потрапили до світу музичної казки. Адже казки вдвічі цікавіші, коли їх не просто читаєш або слухаєш, а ще й чуєш музику.
 «Іще з дитинства він захоплювався музикою. Мама почала його навчати грі на фортепіано з 5 років. Талановитий учень вражав своєю музичною пам’яттю, чистотою і легкістю гри. Хлопчик швидко запам’ятовував мелодії та добирав їх на роялі. У 9-річному віці написав свій перший музичний твір — граційну «Польку», - із розповіді бібліотекаря та із книжкової викладки школярі дізналися, що у 19 столітті в Україні жив композитор, який полюбляв казки і своє захоплення відобразив у дитячих операх-казках «Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна». А звали цього видатного музичного казкаря – Микола Лисенко, котрий є творцем першої дитячої опери не лише в Україні, а й у світі. Дитячі опери композитор написав для своїх чотирьох дітей, яких дуже любив.
 
І наші читачі залюбки поринули у казку «Коза-Дереза», перегортаючи сторінки книжок, дивлячись мультфільм «Коза-Дереза» та музичну комічну відео-виставу, насичену народними піснями і танцями. Адже могутньою силою, що живила творчий шлях широко відомого в усьому світі українського композитора, диригента, піаніста Миколи Лисенка були чудова природа рідної матінки-землі, народна пісня, український музичний фольклор, який він творчо застосовував у власних творах, сягнувши справжніх духовних глибин життя українського народу.
 
 
Тож долучайтеся і ви, наші юні читачі, до музичної спадщини славетних українських композиторів, що викликає почуття патріотизму і любові до України. І наразі, зустрівшись із сонячним літом, уважно прислухайтеся до музики мальовничої природи, придивляйтеся до її веселкових барв – і тоді літо розкриє вам всі свої таємниці і надовго залишиться у пам’яті чарівною казкою.
 

03.06.2016

Нехай же щирий сміх дитячий над Україною луна!
«Ти на життя і щастя маєш право
Під золото-блакитним знаменом
Своєї Української держави.
Ірина Жиленко
Ура! Канікули! Радіють і школярі, і батьки. А у бібліотек канікул немає, адже дітлахи із задоволенням поспішають ознайомитися з новою літературою, перечитати класику та взяти участь у цікавих заходах, які із душею проводять бібліотекарі.
 
Ось і 3 червня діти із літнього оздоровчого табору «Веселка» при СЗШ № 207, з яким традиційно співпрацює бібліотека № 119, взяли участь у грі «Знай свої права, дитино!» з нагоди Міжнародного дня захисту дітей, адже повага до закону, правова культура починають формуватися вже в ранньому віці, а від ставлення до дітей, розуміння їх проблем, інтересів та потреб залежить розвиток суспільства в цілому. І бібліотекарі завжди радо допомагають юним громадянам зробити перші кроки у правовий світ.
Разом із бібліотекарями дітки уважно читали книжки з викладки «Захист дитинства у цілому світі – це місія честі, любові й добра» і запам’ятали, що невід’ємне право кожної дитини – право на життя, право на ім’я, право на родину, на освіту, на турботу та відпочинок. Жваво і зацікавлено школярики відповідали на запитання вікторини «З героями казок по статтях Конвенції ООН про права дитини», вгадуючи твори, де були порушені права літературних героїв, а підказкою слугували книжки, підібрані бібліотекарями. Діти пригадали казки «Золотий ключик» О. Толстого, «Попелюшка» Ш. Перро, «Малюк і Карлсон, який живе на даху» А. Ліндгрен, українські народні казки «Колобок», «Вовк і семеро козенят», «Зайчикова хатка». А яке задоволення дітлахи отримали від рольової пальчикової гри за казкою «Як звірі зимували» та перегляду веселих мультиків!
 
Свої захоплюючі враження маленькі художники-аматори відобразили у вернісажі на асфальті під гаслом «Нехай завжди буде мир!», який прикрасив майданчик біля бібліотеки. А у конкурсі малюнків перемогла дружба!

Тож до нових зустрічей у бібліотеці, де на вас завжди чекають!

 

17.05.2016

«Як тебе не любити, Києве мій!»
Заняття гуртка образотворчого мистецтва «Наш вернісаж»
 
«Осяяний промінням слави,
Золотоверхий, величавий –
Наш рідний Київ, місто-сад,
Наша столиця, Святоград»
Олекса Палійчук
 
Київ... Місто, оспіване багатьма поетами й письменниками, ком-позиторами й художниками. Місто-герой, місто-музей, місто-сад - саме так його величають.
 
Незабаром столиця нашої Батьківщини буде святкувати  свій День народження, тому учасники гуртка «Наш вернісаж» на занятті 17 травня натхненно малювали рисунки-привітання із зображенням рідного міста відповідно до свого світогляду. Дуже допомогла школярам книжкова виставка «Благословенна будь, земля Дніпрова, овіяна легендами століть», що представила літературу про історію Києва, культурні, духовні та історичні пам’ятки міста. Разом із бібліотекарями діти читали легенди та казки про заснування стародавнього Києва, а слайд-презентація «Київ – це вічна душа України» висвітлила найяскравіші події, що відбувалися у столиці.
Школярі пригадували улюблені куточки Києва, і на папері поступово з’являлися мальовничі пейзажі та краєвиди. Ось засяяли позолотою храми Києво-Печерської лаври, Собор Святої Софії та Михайлівський Золотоверхий монастир, рожевим квітом та білими свічками зацвіли славнозвісні київські каштани, заплескотів древній Дніпро, вознісся величний пам’ятник Володимиру Великому, стали на сторожі Золоті Ворота – видатний пам’ятник епохи першої слов’янської держави – Київської Русі, збудовані Ярославом Мудрим…  У кожний мазок  пензлика юні художники вкладали не тільки старанність, а і велику любов і пошану до рідного міста. Адже Київ  посідає особливе місце в житті кожного українця. І нам – нащадкам давніх киян треба зробити так, щоб знову в усій Європі знали і поважали нас – киян, нас – українців.
 
 
 

12.05.2016

Українська дитяча книжка завойовує світ
Медіа-подорож за проектом «Українці в контексті розвитку світової цивілізації»

Сучасна українська книжка для дітей впевнено крокує світом. Поява у престижних міжнародних каталогах на кшталт "Білих круків" та Почесних списках премії ім. Г.-К. Андерсена, участь видавців у Міжнародних книжкових виставках у Болонії, перемога в авторитетних літературних преміях і як наслідок – переклад іноземними мовами та зацікавленість у закордонного читача - все це свідчить про успіх українських письменників на теренах світової літератури.
 
Саме досягненням вітчизняних майстрів художнього слова і була присвячена медіа-подорож «Українська книжка завойовує світ», на яку 12 травня завітали учні СШ № 213. Із книжкової викладки «Українські дитячі книги – лауреати Міжнародних літературних конкурсів», бібліографічний огляд якої провели бібліотекарі, школярі дізналися, які саме дитячі книжки, видані в Україні протягом останніх років, стали відомими у світі. Серед них на особливу увагу заслуговує книжка «Війна, що змінила Рондо», яку написали та проілюстрували Романа Романишин та Андрій Лесів, котра увійшла до числа переможців  одного із найпрестижніших і найвідоміших конкурсів дитячої книжки у світі Bologna Ragazzi Award 2015 (Італія)  та отримала спеціальну відзнаку журі у категорії «Нові Горизонти» (New Horizons) серед 40 країн-учасниць. «Війна, що змінила Рондо» – це книга про те, що війна не має серця і не розуміє жодної мови, зате торкається кожного і на всіх залишає шрами. Вона про те, що перемогти у війні можна лише згуртувавшись, а справжнім героєм може стати кожен. Війна не має національності, як і зло. Саме тому книжка «Війна, що змінила Рондо» буде зрозумілою не лише в Україні, а й у всьому світі.
Розширюючи книжкові обрії читачів, бібліотекарі запропонували їм перегляд буктрейлерів – коротких змістовних відео-роликів за творами українських дитячих письменників – лауреатів Міжнародних літературних премій. Діти із задоволенням здійснили цікаву віртуальну мандрівку сторінками «Казки про Старого Лева» Мар’яни Савки, оповідання «Хто зробить сніг» Мар’яни і Тараса Прохаськів, повісті «Кабан дикий – хвіст великий» Івана Андрусяка. А  тим, хто зацікавився творчістю відомого сучасного українського письменника Івана Андрусяка, бібліотекарі запропонували пам’ятку, складену за матеріалами фондів бібліотеки та інтернет-ресурсів. Охоче дітлахи обирали для читання книжки із серії «Сучасна дитяча проза» та «Сучасна дитяча поезія», серед яких багато новинок, котрі нещодавно поповнили нашу книжкову скарбницю.

Тож книжковий фонд бібліотеки оновлюється! Приходьте до нас, читайте та збагачуйте свої знання і духовний світ!

 
 

5.05.2016

«Ясний Великдень на землі приніс нам янгол на крилі»
Народознавча зустріч за проектом «Два храми духовністю єдині»

Зараз триває Світлий післявеликодній тиждень. Тому юні читачі бібліотеки № 119 – учні 3-х класів СЗШ № 213 – були запрошені на зустріч із священиком храму св. мучеників Адріана та Наталії отцем Євгенієм, адже основи духовності кожної людини закладаються із дитинства і базуються на цінностях, вироблених людством, на багатьох народних традиціях, зокрема, і релігійних.

Отець Євгеній нагадав школярам, що Великдень - це найбільше та найрадісніше свято і для дітей, і для дорослих, це пора відродження в природі, оновлення та очищення людських душ. Діти ж розповіли священику, як вони готувалися до свята, якими візерунками розмальовували писанки, як урочисто святкували Великдень разом із родинами, якими добрими справами порадували близьких. Цікаво було дітлахам дізнатися, що після Великодньої неділі відзначають Обливаний понеділок – свято радісне і галасливе, як струмені водограю. Хлопці обливають дівчат водою, бажаючи, щоб вони були щасливі, гарні та здорові, як сама Весна. А дівчата, дякуючи, дарують хлопцям писанки. Обливати когось або самого себе водою у Великодній понеділок — стародавній звичай, пов’язаний із весняним очищенням цілющою водою.

Великодні звичаї та обряди, великодні прикмети, вірші та прислів’я про Великдень, весну і природу – про все це учні залюбки читали у книжках з викладки «Великдень – земне причастя небом». Також юні читачі поповнили своїми барвистими  поробками  Великодній куточок, дякували отцю Євгенію за гостинці та щирі побажання. Діти запам’ятали, що свято тільки тоді буває справжнім, коли розумієш його сенс, розумієш, що це свято означає для людини, ділишся добрим словом і добрим вчинком, дбаєш і турбуєшся один про одного. Найкраще, коли роблять приємне не тобі, а коли ти робиш радісне та хороше іншим людям. Нехай же якнайшвидше кожен здобуде перемогу добра у своїй душі! Щоб не тільки вустами, а й чистим серцем на привітання: «Христос воскрес!» відповідати: «Воістину воскрес!»
 

 

28.04.2016

«Розмалюю писанку, розмалюю…»
Заняття гуртка образотворчого мистецтва «Наш вернісаж»

«У неділю свято – свято Великоднє.
Буду малювати писанку сьогодні.
Розпишу я цвітом з краю і до краю –
Великодня радість землю обіймає.»

Віра Паронова

Україна – країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок із рути та барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю і щастя. Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї та обряди, народні та християнські свята. І таким найдавнішим та найсвітлішим українським святом є Великдень.

Тому 28 квітня, під час Великоднього тижня, заняття гуртка образотворчого мистецтва «Наш вернісаж» у бібліотеці № 119 було присвячене розпису писанок – невід’ємного символу Великодня, адже повсюди в Україні живе прадавнє мистецтво творення цих своєрідних художніх мініатюр, які разом із весною приходять у наші домівки, вселяючи надію у вічність життя і краси. Писанкові прикраси, розмаїття композицій із писанками, слайд-презентація та народознавча викладка «Ясний Великдень на землі приніс нам янгол на крилі» - все це підготували бібліотекарі для більш змістовного проведення заняття, а керівник гуртка пані Ірина Грасюк розповіла про національні традиції писанкарства і запропонувала школярам намалювати писанки поки що у своїх альбомах, адже  це – справа не з легких і творити писанку треба з чистою душею та добрими намірами.

Доторкнувшись до символіки народного ритуалу і взявши у руки чарівні пензлики, юні художники почали фантазувати. І ось уже  розквітають на писанках квіти, сонечко у вигляді кола, зірки-промені, вода  у вигляді хвиль – орнаменти, що символізують радість життя,тепла і вічності. А вдома, разом із рідними, дітлахи прикрасять цими узорами великодні яйця та за доброю традицією будуть дарувати писанки друзям із побажанням щастя, здоров’я, доброї вдачі. Тож, коли прийде Великодній ранок, дітки разом із своєю родиною і всією Україною віддадуть шану найвеличнішому святу – Воскресінню Христовому!
 
 
 

27.04.2016

«KOLOBOK, KOLOBOK,  я тебе з’їм…»
Заняття гуртка англійської мови «Маленький поліглот»
 у рамках проекту «Два храми духовністю єдині»
 
27 квітня бібліотекою № 119, долаючи казкові перешкоди, «котився» відомий усім – і діткам, і дорослим – хвалькуватий Колобок. Але це був не простий Колобок, а англомовний, адже учні гуртка англійської мови – вихованці ДНЗ № 176 - продовжили її вивчати через українську народну казку в англійському перекладі. Допомагав їм у цьому, як завжди, священик храму св. мучеників Адріана та Наталії ієрей Ігор Кам’яний.

За допомогою м’яких іграшок та паперових пальчикових ляльок дітлахи із задоволенням перевтілилися на персонажів казки, опановуючи назви тварин англійською мовою. І ось уже наш Kolobok співає пісеньку пустотливому Зайчику-Hare, встигає вислизнути із лап злого Вовка-Wolf, втікає від клишоного Ведмідя-Bear, але потрапляє на язичок до хитрої Лисички-Fox. Уважно дітки слухали казку «Little Round Bun» та переглядали веселий мультик про пригоди Колобка, порівнюючи українські та англійські слова. Юні читачі також зробили висновок: щоб не зазнати лиха, не треба малюкам без дозволу залишати домівку. Залюбки діти пригадали англійську абетку, співаючи вже знайому пісеньку, та повторили вивчені на сьогоднішньому занятті нові англійські слова.
 
Тепер дома вони вже будуть долучати до англійської мови своїх батьків, а наступного разу, можливо, приведуть їх на заняття гуртка, щоб мами і тата також допомагали опановувати таку необхідну іноземну мову.

Тож до нових зустрічей у бібліотеці, і малі, і дорослі!
 

26.04.2016

У Країні дорожніх знаків
Зустріч із патрульними поліцейськими
у рамках проекту «Моя нова поліція»
Десятиліття дій із збереження безпечного дорожнього руху
 
«Дорога, як книга, цікава й складна.
А другом чи стане для тебе вона –
Залежить від тебе. Уважно дивись.
В дитинстві з дорогою ще подружись.»
Оксана Радушинська
 
Дитячі пісеньки про правила дорожнього руху лунали у бібліотеці № 119, куди 26 квітня завітали вихованці ДНЗ № 176, щоб опанувати дорожню грамоту та уберегтися від можливої небезпеки. Плакати із дорожніми знаками, настільні ігри для малят-пішоходів, картинки-вікторинки, що прикрасили бібліотеку, перетворили її на справжню Країну дорожніх знаків. А провідниками у пізнавальній подорожі цією корисною Країною стали бібліотекарі та гості бібліотеки – співробітники поліцейського патруля, що пильнує вулицями нашого району.
- Де треба переходити вулицю? Де чекати транспорт і як поводитися на дорозі? Де гратись та їздити на велосипеді? - поліцейські не встигали відповідати на запитання допитливих дошкільнят, які незабаром підуть до школи і хочуть, щоб самостійний шлях до неї був безпечним. Залюбки дітлахи читали віршики про правила безпеки, відгадували загадки, грали у гру «Сигнали світлофора», знайомилися із зеброю – пішохідним переходом і шукали спільні рисочки між степовою конячкою та смугастою доріжкою, гралися у «Поліцейських», використовуючи тематичну атрибутику.
 
Друзі-поліцейські також розповіли юним читачам про інші правила безпечної поведінки, про допомогу, яку надають працівники поліції нашим громадянам, зокрема, і зовсім маленьким. А скільки радості було у дітлахів, коли їм дозволили подивитися патрульну машину! Навіть дощик цьому не завадив! Малята ладні були розібрати авто на гвинтики! Їх цікавило все: з якою швидкістю їздить машина, як працює рація, що зберігається у багажнику – вони усюди, за дозволом уважних і терплячих правоохоронців, сували свої носики. Навіть у сигнальних жовтих жилетах сфотографувалися!
А світлини разом із стражами правопорядку тепер прикрасять оселі маленьких пішоходів та будуть нагадувати про безпеку. На запитання: «Хто хоче стати поліцейським?» дітлахи, не вагаючись, всі як один, вигукнули: «Я!».
Також дошкільнят потішили цікаві мультики про правила дорожнього руху, із задоволенням вони отримали у подарунок закладки, магнітики та книжки-розмальовки із завданнями «Абетка пішохода», які будуть виконувати за допомогою книжок, що обрали із викладки «Бережи себе, дитино!».        
Тож щасливої безпечної дороги, любі малята!
А бібліотеки вам завжди стануть у пригоді!

 
 

19.04.2016

Казковий, фантастичний і чарівний світ Марії Приймаченко
Заняття гуртка образотворчого мистецтва «Наш вернісаж»
у рамках  проекту «Українці в контексті розвитку світової цивілізації»
 
«Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю,
творю на радість, на щастя людям, щоб всі
народи один одного любили, щоб жили вони,
як квіти по всій землі.»

Марія Приймаченко
 
Химерні тварини та казкові істоти відомої народної художниці Марії Приймаченко ненадовго оселилися в бібліотеці № 119, де проходило 19 квітня заняття гуртка образотворчого мистецтва «Наш вернісаж». Адже українська земля подарувала світові багатьох талановитих  художників, які були закохані у рідний край, у його неповторну красу. Своїм життям та творчістю вони прославили українську землю на весь світ, і до цієї плеяди належить Марія Приймаченко, творчість якої – це унікальне явище для світової культури.  На Міжнародній виставці в Парижі художниця отримала золоту медаль, здивувавши своїми картинами увесь світ. Її виставки з великим успіхом проходили у Франції, Канаді, Польщі, Болгарії, Німеччині, Японії.

Бібліотекарі презентували дітям оповідання Анни Багряної «Квіти від Жар-птиці» про дитинство Марії Приймаченко із циклу «Життя видатних дітей». Особливо вразило юних любителів мистецтва, що не по-дитячому серйозна й спостережлива дівчинка-інвалід через хворобу, не маючи можливості активно рухатися, свою енергію і працелюбність вкладала в малювання і стала майстром вигаданого нею особисто жанру наїв-арту.

Викладач малювання Ірина Грасюк ознайомила дітей із творами  видатної мисткині, у яких Марія Приймаченко передавала радість буття, невичерпну віру в добро, яке завжди перемагає зло, любов до всього прекрасного, створеного самою природою на землі. В її світі жили чудернацькі звірі, співали дивовижні птахи, літали риби і коні, паслися барвисті корови з людськими очима.
 
Уважно діти роздивлялися репродукції картин Марії Приймаченко та із натхненням малювали ілюстрації до казок, наслідуючи стиль самобутньої художниці, але при цьому виявляючи свої мрії та фантазії.

Сподіваємось, що приклад Марії Приймаченко надихне юних художників на подальший розвиток своїх талантів, і, можливо у майбутньому вони також прославлять нашу рідну Україну.
 
 
 
 
Знайшли помилку у тексті?
Будь ласка, виділіть її  та натисніть Ctrl + Enter