01.12.2016

«Немає вищої святині, як чисте сяйво доброти»

«Умій відчувати поряд із собою людину,
умій розуміти її душу, бачити в її очах
складний духовний світ, радість, горе, біду, нещастя…
Умій співпереживати і співчувати.»

В.О. Сухомлинський.

1 грудня бібліотека №151 в тісній співпраці з Територіальним Центром служб сім’ї , дітей та молоді організувала та провела вечір добра та милосердя «Немає вищої святині, як чисте сяйво доброти» до Дня інвалідів.

В  прохолодний зимовий день до нас завітали люди, що потребують захисту та підтримки в цей непростий час. Інваліди – це не просто категорія людей. Це окремі життя. Окремі трагедії. Окремі людські надії на те, що буде добре. На щастя, поряд з ними є ті хто хоче допомогти. Серед таких людей прагнемо бути і ми, бібліотекарі. В теплій, дружній атмосфері бібліотекарі ознайомили присутніх на вечорі з багатьма історіями життя відомих людей, які мали вади розвитку з дитинства, чи отримали їх протягом життя та вистояли і отримали перемогу над собою, над хворобою.
«Відомі люди з обмеженими можливостями» - бібліографічний огляд, що підготували фахівці бібліотеки надавав присутнім віри в людські сили та силу їх духу. Навіть фізичні вади не можуть перешкодити людині жити активним, повноцінним життям, домагатися поставлених цілей, творити, бути успішним і тому доказ – історії життя великих людей з обмеженими можливостями, як наших сучасників, так і попередників, які досягли успіхів всупереч тому, що повинно б їх зупинити. Серед таких особистостей, історія життя та творчості Німецького композитора Людвіга Ван Бетховена. В залі звучала музика, з екрану демонструвалися кадри  життєвих непростих історій, на розкладці книги про цих людей. Особливим акордом зустрічі став перегляд документального фільму « Я вірю в свою мрію» про Ніка Вуйчеча – людину, що народилася без рук та ніг, але своїм життям мотивує до життя інших.

Милосердя та доброта – як два крила, на яких тримається людство. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі та біді – головні тези нашого вечора. Творити добро – значить бути щасливим. Це і намагалися ми зробити для наших гостей вечора.