Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4

 Лабунська, Ірина. Артезіанські потоки сягнуть верхніх поверхів на Позняках : наступного року мільйони "викинуть" на воду : [в т. ч. на Деснянську водопровідну станцію] // Хрещатик. - 2010. - 16 июл. (№ 100). - С. 2.

Артезіанські потоки сягнуть верхніх поверхів на Позняках

Наступного року мільйони “викинуть” на воду
Питна вода, що її подають киянам, повністю відповідає нинішнім стандартам, щоправда, українським. Незабаром їх можуть переглянути. За п’ять років жодна лабораторія, ні СЕС, ані Держстандарт не фіксували відхилень.

Досягають такої якості за допомогою ще класичних радянських технологій. У цьому вчора переконався перший заступник голови КМДА Олександр Попов. Протягом чотирьох годин він оглядав об’єкти водопостачання столиці під час виїзної наради. Висновок — галузь потребує серйозних грошей.

Першим пунктом відвідин став комплекс споруд артезіанського водопостачання “Осокорки Північні” на Позняках. Місцеві мешканці добре знають, що в години пік вода до верхніх поверхів просто не доходить через надто малий тиск. Проблему розв’язав би запуск навіть лише першої черги нового комплексу. Його почали будувати ще в 1994 році. Так і не збудували, зате вже довелося лагодити. “Через брак коштів тут усе було запущене, перетворилося на руїну та звалище. Роботу ми відновили в 2004 році і фактично провели реконструкцію об’єкта”,— пояснив гендиректор корпорації “Київпідземшляхбуд” — головного підрядника Анатолій Гальчук. За його словами, вже готові чотири свердловини, працюють над резервуарами чистої води. Останні, до слова, є унікальними для СНД. Це величезні підземні “басейни”. Їхні стінки вкриті спеціальним ізолюючим матеріалом. Вони герметичні, можна сказати, стерильні, час від час проходитимуть очистку і дезінфекцію. З цих надчистих резервуарів подаватимуть воду мешканцям Позняків, Осокорків і частини Харківського масиву. Аби завершити першу чергу комплексу, потрібно ще приблизно 30 млн грн. На 1 січня цього року було використано майже 69 млн грн. На цей рік було заплановано лише 2 млн. На вчорашній сесії Київради мали “докинути” ще 8 млн. Олександр Попов каже, що до кінця року можуть дати ще 10 млн, та стільки ж уже наступного. “Гадаю, у травні першу чергу можна запустити. Це буде подарунок мешканцям до Дня Києва”,— сказав чиновник. Запуск першої черги дасть змогу нормально подавати воду мешканцям протягом 10 років. Друга і третя черга передбачають ще 11 артезіанських свердловин і 7 резервуарів. Вони стануть у нагоді, оскільки прилеглі райони активно розбудовуються. А на другій і третій чергах згодом встановлять очисне обладнання, яке очищатиме воду вже до євростандартів.

Cерйозні кошти знадобляться, аби навести лад на Деснянській водопровідній станції. Це доволі потужний об’єкт, який закачує і очищує щодоби 580-600 тисяч кубометрів води, тоді як Київ споживає 900 тисяч. Проте обладнання страшенно зношене. Нещодавно вийшли з ладу два насоси, а деякі деталі, що потребують заміни, коштують по 40 тисяч гривень за штуку. На розробку ТЕО і первинну реконструкцію треба 1,5 млн грн. Ще 80 млн не завадило б для будівництва заводу з вироблення гіпохлориту натрію. Він безпечнійший для очистки води, ніж рідкий хлор, який в основному застосовують нині. Зношене також дозуюче обладнання, тож до води іноді додають більше реагенту, ніж потрібно. На заміну обладнання треба ще 7 млн грн.

“Ми здійснили комплексний огляд системи водопостачання Києва. Варто сказати, що проблеми є, і доволі серйозні. Потрібно вкладати кошти, і не лише з міського бюджету. Питання водопостачання пріоритетне, адже її якість — здоров’я киян, а вартість — їхні економічні інтереси. В цьому році ми трохи виправимо ситуацію і збільшимо асигнування з бюджету. Наступного року це буде один із пріоритетних напрямків разом із енергозберіганням”,— сказав чиновник. Він додав, що варто залучати інвестиції. “Буде ж енергозбереження, зменшаться втрати, окупність таких проектів 2-5 років. Тому навіть самі підприємства можуть позичати кошти, а потім повертати їх за рахунок економії”,— впевнений пан Попов.

довідка “Хрещатика”

Добова норма споживання води Києвом сягає 800-900 тисяч кубометрів. Є три джерела її постачання: Дніпро, Десна та артезіанські свердловини. З останніх качають приблизно 90 тисяч кубометрів, тобто 10—12 % від добової норми. Переважна частина мешканців отримують змішану воду: очищену річну та артезіанську. В деяких районах, наприклад, на Оболоні та правобережній частині Троєщини п’ють чисту артезіанську воду. В столиці її дістають із двох водоносних горизонтів: сеноманський (глибина 100—150 м) та юрський (300—350 м).

Ірина ЛАБУНСЬКА “Хрещатик”