Економічна криза неабияк позначилася на доходах пересічних
українців. Причому чимало людей взагалі опинилися у вкрай скрутному
фінансовому становищі. Шляхи виходу зі складної ситуації кожен знаходить
різні. Як з’ясував “Хрещатик”, багато хто сподівається розв’язати всі
проблеми за допомогою продажу власних органів.
Якщо ввести в пошукову систему запит “продаж органів”, матимемо
статистику, яка мало кого залишить байдужим: понад 20 тисяч результатів
пошуку. При цьому варто врахувати, що переважну більшість аудиторії
становлять молоді особи від 20 до 28 років, котрі в такий спосіб
розв’язують фінансові проблеми або ж втомилися від безгрошів’я і
прагнуть якнайшвидше заробити грошей.
Експерти зазначають: майже щодня ця статистика поповнюється
десятками нових оголошень. Відсутність постійного заробітку, висока
вартість навчання, проблеми з пошуком житла. І при цьому — життєва
невизначеність, бажання бути незалежними від батьків і хоча б зрідка
відповідати тому ідеалу молодих людей, котрих активно культивує
телебаченням, і головними принципами якого є: багатство, вседозволеність
і повна апатія до навколишньої дійсності. Соціальні гарантії держави не
забезпечують нормальних умов існування, тому несприятливі життєві
обставини, в які потрапляють молоді люди, змушують їх робити
відчайдушні, необдумані вчинки.
“ПРОДАМ НИРКУ! ТЕРМІНОВО! ДУЖЕ БАГАТО БОРГІВ! УСЬОГО ЗА 35 ТИСЯЧ! ВІК 20 РОКІВ. Володимир”
Коли
вперше читаєш такі оголошення, то перше, що спадає на думку, мабуть, ці
люди перебувають за межею бідності та здорового глузду, і втрачати їм
немає чого. Проте, поспілкувавшись із ними, починаєш розуміти, що
все-таки обставини бувають сильнішими. Психологи стверджують, що
головною причиною, з якої саме молоді люди пропонують себе як донори, є
невідповідність реалій дійсності їхнім життєвим запитам.
— Молодь розчаровується в можливості чесного заробітку. Додамо до
цього прагнення фінансової незалежності від батьків і гостре бажання не
бідувати. Фінансова криза добила тих, хто хоч якось заробляв, і
підштовхнула інших — тих, хто й так жив без засобів на існування,—
зазначає психолог Олена Кірова.
На 20 листів, з якими “Хрещатик” звернувся до потенційних донорів
із проханням пояснити, які ж обставини спонукали їх розмістити в
Інтернеті оголошення про продаж органів, відповіли тільки четверо. Троє з
них головною причиною назвали фінансову кризу, за час якої накопичилися
борги, повернути які вони не в змозі. Ось як дослівно відповів один із
респондентів: “Жити нема на що. Роботи нормальної немає, грошей не
платять. За період кризи нагромадилося дуже багато боргів. Хочеться
покінчити з ними і хоча б недовго пожити в статку. Про здоров’я не
думав. Знаю, що багато людей нормально живуть і з однією ниркою”.
У четвертому листі, автор якого представився Дмитром, окрім браку
грошей, головною причиною названо беззаконня. Хлопець відмовився
розповідати подробиці, коротко пояснивши: “Мені треба відкупитися від
ментів”.
Велика кількість оголошень може свідчити про те, що криза
багатьох довела до відчаю. Проте так само можна стверджувати, що ще
однією причиною є благополучне процвітання цього бізнесу.
За словами
директора Київського міського центру серця Бориса Тодурова, більшість
охочих продати свої внутрішні органи, як правило, орієнтовані не на
український ринок. Оскільки в Україні заборонено пересадження
неспоріднених органів. Натомість голова правління правозахисної
організації “Міжнародна ліга захисту прав громадян України” Едуард
Багіров упевнений, що в нас усе можливо: “Таких прецедентів не знаю,
проте не маю сумнівів, що, маючи певні зв’язки в юридичних колах,
довести те, що одна людина є родичем іншої, не завдасть багато клопоту. В
Україні є велика кількість різних медичних інститутів, які під видом
медичних експериментів проводять незаконну трансплантацію органів. І
лікарі, й організатори, котрі йдуть на це, впевнені, що роблять добру
справу. Коли б молодь знала, за яку ціну їхні органи продають у Європі,
то вони б свої нирки не віддавали так дешево”.
А от представники правоохоронних органів стверджують, що майже
всі автори оголошень — шахраї. “Так звані “донори” шукають довірливих
людей, можуть попросити завдаток на якийсь хабар вигаданій особі, а
потім зникнути”,— застерігає начальник відділу зв’язків із громадськістю
ГУ МВС України в Києві Володимир Поліщук.
| 
| 
