—За уточненими даними Всеукраїнського перепису населення, який проводився в грудні 2001 року,— розповідає начальник столичного управління статистики Юрій Близненко,— в Києві проживали два мільйони 611 тисяч осіб. З того часу до 1 січня нинішнього року кількість населення міста зросла на 10 тисяч 700 чоловік. До речі, переписом займалося у нас близько 13 тисяч осіб. Уся документація важила близько 90 тонн. А цей вантаж, між іншим, довелося переносити і перевозити переважно жінкам. Їх у “переписному загоні” було 80 відсотків.
За словами головного статистика столиці, характерною ознакою для Києва є висока щільність населення: на одному квадратному кілометрі міської площі мешкає в середньому 3111 чоловік. Щоправда, в кожному районі цей показник різний. Найгустіше заселені Шевченківський (8918 осіб), Солом’янський (7106), Печерський (6690), Подільський (5307). Більше вільного простору в Голосіївському (1298), Дарницькому (2113), Деснянському (2266) районах. До слова, останній — найчисленніший. Тут мешкає 336,2 тисячі жителів — майже втричі більше, ніж у Печерському.
Цікавою є статева статистика. За результатами перепису, в столиці чоловіків мільйон 219 тисяч (46,7 відсотка від загальної кількості), а киянок — мільйон 393 тисячі, або 53,3 відсотка. Це співвідношення зберігається й на рівні районів, за винятком хіба що Дніпровського, Подільського та Шевченківського, де чоловіків ще менше. Така диспропорція має тенденцію збільшуватися. Якщо у 1989-му “переписному” році на 1000 чоловік припадало 1126 жінок, то в 2001-му — вже 1143.
Громадян України з числа постійного населення — два мільйони 553 тисячі осіб, що становить 99,5 відсотка. 11 тисяч мають громадянство інших держав. У столиці мешкають представники більш як 130 національностей і народностей. 82,2 відсотка від загальної кількості населення — українці. До речі, за роки, що минули після останнього перепису, представників корінної національності побільшало на 13,3 відсотка. Росіян у Києві 337 тисяч: порівняно з 1989 роком їхня кількість зменшилася на 37,2 відсотка.
Мовний склад населення характеризується такими даними. Рідною вважають мову своєї національності 85,8 відсотка українців. Євреї, білоруси, татари, молдавани надали перевагу російській. Лише 7 відсотків поляків назвали мову своєї національності рідною.
Віковий аспект. У Києві найбільше 20—29-річних людей — майже півмільйона. 70-літніх і старших — 173,2 тисячі. Кількість киян поважного віку дещо зросла порівняно з показниками попереднього перепису. На тлі такої тенденції, на жаль, зменшилася частка дітей віком до дев’яти років. Це ускладнює сучасну демографічну ситуацію і зумовлює подальше “старіння” населення.
Юрій Близненко назвав деякі “сімейні” показники. Зокрема чоловіків і жінок, які перебували у зареєстрованому шлюбі на момент перепису, мільйон 140 тисяч. Найбільше “шлюбних” чоловіків у віці від 50 до 59 років, а представниць слабкої статі — у віці 30—39 років. Найчастіше розлучаються 40—49-річні чоловіки і їхні ровесниці — жінки, хоча “жіноча непостійність” однаково виявляється й у віці від 50 до 59 років. Удівцями і вдовами найчастіше стають після 70 літ.
Перепис “уловив” ще одну тенденцію: помітно зріс освітній рівень людей. Кількість “дипломованого” населення в розрахунку на 1000 осіб порівняно з 1989 роком зросла на 21 відсоток.
| 
| 
