Після аварії на ЧАЕС багато евакуйованих з Чорнобиля та Прип'яті одержали квартири у Києві, на житловому масиві Троєщина. Тут проживають близько 40 тисяч колишніх мешканців зони відчуження. Тож не дивно, що саме в цьому районі виникло об'єднання громадян "Земляки".

Цей клуб займає три кімнати звичайного троєщинського дитячого садочка. Коли заходиш сюди, то почуваєшся так, неначе потрапив до старовинного українського помешкання на Поліссі. У просторій кімнаті стоять довгі столи та лави, на них - вишиті скатертини, на підлозі плахти, килимки, на стінах - рушники, ікони.

У кутку піч з лежанкою, а біля неї різні старовинні знаряддя праці, серед них є і справжня прядка. В іншій кімнаті можна побачити картини чорнобильців - дітей та дорослих. Експозиція періодично змінюється.

Розповідає голова об'єднання Тамара Леонідівна БОХАНЧЕНКО:

- Ініціаторами створення були колишні прип'ятчани. Поступово членами клубу стали й чорнобиляни, які справедливо зауважили, що місто Прип'ять відноситься до Чорнобильського району. Потім активну участь в нашій роботі почали брати всі, хто був евакуйований за межі зони відчуження і взагалі всі бажаючі. Двері нашого клубу широко відкриті для всіх, хто цікавиться його діяльністю. Кияни теж постраждали від аварії на ЧАЕС, їхні діти хворіють внаслідок катастрофи, як і діти, евакуйовані з міст та сіл зони забруднення.

Клуб було організаційно створено у жовтні 1987 року. Саме з цього моменту йде відлік часу нашого існування. Об'єднанню виповнилося 11 років. Поступово розробили та затвердили статут товариства. Спочатку організовували виступи на великих сценах, як правило, у квітні - напередодні сумної дати - аварії на ЧАЕС та Дня енергетика. Вечори мали тематичне спрямування, наприклад, збирали матеріал про мертве місто Прип'ять, робили фотомонтаж, на сцені розігрували сценки з минулого життя цього міста. Почали влаштовувати вечори відпочинку, на які всі бажаючі приходили сім'ями.

Багато вечорів проводили і проводимо для дітей, влаштовуємо

конкурси, вікторини.

- Які саме?

- Конкурси малюнків, пісень. Виявилося, що серед дітей і дорослих, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, талановитих та обдарованих дуже багато. Існує думка, що природні здібності посилюються після пережитого стресу. Багато наших земляків малювали і до аварії. Але після сумної події їхній душевний біль став певним каталізатором створення високохудожніх

картин. Наприклад, Віталій Петров, фізик за фахом, працював на ЧАЕС, був свідком аварії, брав участь у ліквідації її наслідків. Наш земляк жив у Прип'яті. До техногенної катастрофи малював "для себе" невеликі малюнки, пейзажі. Після аварії почав створювати великі полотна, в яких відображає своє бачення наслідків трагедії, боротьбу добра і зла в оточуючому нас світі. Спочатку виставляв свої полотна в приміщенні нашого клубу та національному музеї "Чорнобиль", а потім його полотна побачили на виставках за кордоном - у Польщі, Франції, Німеччині. Нещодавно відбулася презентація виставки художника-чорнобиль-ця Леоніда Однолька. Він виставляв свої картини у нашому клубі вже не вперше. Довго експонувалася виставка художниці-прип'ятчанки Світлани Галдецької.

Серед "земляків" є поети, письменники. У наш час видати книжку, збірник поезій дуже

важко, бо дорого, бракує коштів. Тому це не кожному доступно. Ми проводимо презентації книжок та збірників, що видаються членами нашого товариства. Важливо, що автори творів, присвячених чорнобильській тематиці, мають змогу познайомити зі своїми творами аудиторію, яка складається з однодумців. Автор відчуває, що перебуває серед близьких йому за духом та світосприйняттям людей, знає, що проблеми, які його стурбували, близькі та зрозумілі присутнім. Для творчих людей це має дуже велике значення.

- Чи проводились конкурси, виставки дитячих малюнків?

- Так, проводили і проводимо. Даємо дітям конкретне завдання: відобразити, скажімо, власні спогади про рідне місто, події, евакуацію та інші... Діти створюють дуже цікаві малюнки. Слава Доценко - хлопчик, евакуйований з Прип'яті, намалював таке, що надовго залишиться у моїй пам'яті...

День народження у Славка в квітні. Він запам`ятав, як мама спекла дуже великого торта, яким збиралися пригостити друзів, однокласників сина, рідних, що мали прийти на свято, але сталася аварія на атомній станції... Гості не прийшли, почалась евакуація. На малюнку Слави зображений великий святковий торт (той самий), але замість свічок його вінчає труба ЧАЕС...

Таких нетрадиційних малюнків, що виникли в уяві підлітків, на наших виставках було багато. Саме тому наше громадське об'єднання сформувалось як своєрідна творча спілка, товариство письменників, бардів, художників. На творчих та святкових вечорах виконували пісні Валентин Михайлюк, Володимир Шовкошитний, Василь Розумний.

- Скільки нині налічується членів об'єднання, на які кошти воно існує?

Наш клуб відкритий для всіх бажаючих. Існує багато чорнобильських організацій, фондів та об'єктів і всі вони, як правило, збирають членські внески. Ми відмовились від цього принципу існування, нас підтримувала у матеріальному відношенні ЧАЕС. Атомна станція спонсорувала оренду приміщення. Допомагає "Союз Чорнобиль України". З цих коштів утримували штатні одиниці працюючих. У штаті завжди було небагато людей - 3-4 особи. Актив стабільний, майже все виконує власними силами. Це стосується й оформлення приміщення та створення виставочних експозицій. Один приніс рушники, другий подарував старовинну пращурівську і скриню, зробили пічку, розмалювали її. Всі ці речі зібрані з любов'ю. Всі, хто приходять до нас, відчувають це. Постійний актив організації налічує 50 чоловік, а всього членів об'єднання близько чотирьох тисяч. До нас на вечори та творчі зустрічі приїжджають мешканці різних міст та сіл України, які дізналися про існування нашого об'єднання завдяки засобам масової інформації.

Відвідують нас також закордонні делегації.

- Розкажіть про себе. Ви, мабуть, теж жили і працювали у Прип'яті?

- Так, до аварії на ЧАЕС я працювала завідуючою культурно-масовим відділом палацу культури "Енергетик" у Прип'яті. Цей Палац був центром творчого життя міста. Святкові вечори, конференції та концерти проходили в "Енергетику". Найкращі традиції та надбання ми зберегли.

- Чи проводяться заходи психологічної реабілітації постраждалих та ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи?

- У нас працює служба психологічної допомоги. Для постраждалих від аварії на ЧАЕС це необхідно. Директор центру Ігор Віленський створив школу психологів, які у своїй роботі використовують нові методи, що спрацьовують на емоційному рівні психології людини. Вивчаючи її емоційний стан, можна передбачити поведінку, запобігти багатьом хибним вчинкам. Важливо те, що допомога чорнобильцям надається безкоштовно. Разом з центром проводимо спеціальні вечори, на яких ведуться тестування, надається допомога тим, хто її потребує.

Створюємо клуб знайомств. За своєю специфікою він відрізнятиметься від подібних, бо не матиме анкет, бази даних. Будемо організовувати знайомства під час вечорів відпочинку, що проходитимуть за певним сценарієм. Під час гри, конкурсів присутні зможуть поспілкуватися, познайомитися, обмінятися думками, зблизитися. У період різних економічних негараздів людина як ніколи потребує спілкування, духовної, моральної підтримки. Саме у спілкуванні з однодумцями людина може максимально реалізувати свої природні, творчі здібності. Без духовного відродження людство може тільки підштовхнути нашу планету до загибелі. Найзначніші відкриття та досягнення технічного прогресу без духовного наповнення і моральної відповідальності можуть лише прискорити цей процес. Аварія на ЧАЕС підтверджує це. Вже давно висловлюється ідея об'єднання відчуттів та думок людей з метою очищення енергетичного поля нашої рідної планети від потенційної злоби, агресії, хибних ідей, що має сприяти поліпшенню стану навколишнього середовища. І наше об'єднання намагається всіляко сприяти цьому.

Бесіду вів Олександр СУРГАЙ