Стульєва, Олена. Нічний патруль : протягом шести місяців нинішнього року столичні дружинники затримали 2100 правопорушників : [в т. ч. в Деснянському р-ні] // Хрещатик. - 2010. - 18 серп. (№ 118). - С. 3 : фото.

Нічний патруль

Протягом шести місяців нинішнього року столичні дружинники затримали 2100 правопорушників

У Київському міському громадському формуванні сьогодні налічуєтьсяпонад 7,5 тисячі дружинників. За підсумками роботи за поточне півріччя йогоспівробітники затримали 2100 правопорушників, разом з працівниками міліції —майже 12000. Окрім того, удвічі більшій кількості правопорушень вдалосязапобігти завдяки індивідуально-профілактичній роботі серед населення. Та все жтаки ефективність роботи формування ще далеко не на належному рівні — лишетретина можливого потенціалу.

Василь Ігнатович із популярної стрічки “Осінній марафон” хоч і з докором, протез великою повагою відгукнувся свого часу про дружинників, котрі під часчергувань боролися з таким ганебним в усі часи явищем, як пияцтво. Протесьогодні чимало киян вважають відродження дружин доволі суперечливим питанням,особливо, коли йдеться про радикально налаштованих громадян, які вступають долав народних дружинників. З одного боку, формування можуть перерости в такісобі угруповання початку дев’яностих, але підтриманих державою. З іншого — якщобрати до уваги економічну сферу — це може стати новим форматом рейдерськоїорганізації. Тож, на думку мешканців міста, яких журналісти опитали на вулицях,ланцюг діяльності подібних формувань повинен складатися з таких ланок: мета,активність громадян, їхні права, обов’язки та ресурси. Проблема у тому, чи єактивні громадяни, готові діяти, а не лише говорити заради порядку... Якстверджує керівник Деснянського районного штабу Київського громадськогоформування Петро Пономарьов, такі люди є, хоча молоді серед них небагато. “Цепереважно люди з досвідом такої роботи, — розповідає пан Пономарьов, — але річу іншому — немає підтримки держави. Так, ми є помічниками дільничнихінспекторів, однак схопити за руку порушника на місці злочину, коли требаскласти протокол та оштрафувати, не маємо можливості. Тому в нас ще зростаєкількість несанкціонованих сміттєзвалищ, процвітає хуліганство, крадіжки,стихійна торгівля. Особливо у віддалених від центру районах”. За словамидосвідченого дружинника, в цій справі є ще багато підводних каменів. Наприклад,незацікавленість керівників підприємств, скажімо, навчальних закладів, ворганізації “народного патруля”. Існують наймані охоронці, які на “зручні” дляначальника речі закривають очі, а також на те, що відбувається за два метри відїхнього робочого місця. Це стосується і організацій та установ. “Якомучиновникові хочеться, щоб його контролювали, — риторично запитує панПономарьов, — адже саме функції контролера, а не помічника, потрібно сьогоднінадавати народному дружинникові. Охорона громадського порядку — це ще іборотьба з корупцією, в якій сьогодні погрузли державні мужі та міліція. Осьприклад. Кошти на організацію роботи районних штабів з міського бюджетудоходять далеко не до всіх райдержадміністрацій. Лише п’ять районів з десяти —Голосіївський, Оболонський, Печерський, Подільський, Святошинський — відчуваютьреальну державну підтримку. Куди діваються гроші для інших, а Деснянський неотримував їх 1,5 року, лишається тільки здогадуватися”. Як доказ керівникДеснянського районного штабу надав офіційний звіт про роботу міського громадськогоформування за півріччя. Навпроти графи “отримано коштів” — прочерк. Важливуроль у наведенні громадського порядку відіграє організація таких дружин унавчальних закладах. Щоб переконатися в цьому, ми зателефонували в Київськийміський медичний коледж, де цій практиці вже 17 років. Народна дружина закладускладається з одинадцяти співробітників. Переважно це викладачі, лаборанти, є істуденти. “Організовуємо чергування на перервах між уроками, на дискотеках, —розповідає педагог коледжу Олексій Накалюжний, — багато часу це не забирає,зате під контролем поведінка студентів, боремося з тютюнокурінням, розпиваннямслабоалкогольних напоїв. Тісно співпрацюємо з дільничним. Безумовно, все це наголій ініціативі. Як заохочення — додаткові дні до відпустки. Загалом требавдосконалити права дружинників, а також систему заохочення. Є потреба і узброї, оскільки доводиться бути і понятими, і свідками. Звісно, потрібноагітувати молодь, а вона сьогодні недостатньо поінформована”. Однак у питаннізі зброєю все ж таки потрібна обережність. Сьогодні на руках у мешканцівстолиці чимало травматичної зброї, попри те, що коло осіб, яким її дозволеновидавати, обмежене. “В Києві 10 тисяч травматичних пістолетів виданодружинникам — членам громадських підрозділів з охорони громадського порядку, —констатував міністр внутрішніх справ України Анатолій Могильов. — А хто-небудьу столиці бачив 10 тисяч дружинників? Я особисто не бачив. Один раз —двох-трьох осіб у Печерському районі”. Відкритих питань у цій справі лишаєтьсябагато: від критеріїв відбору в лави формування до його контролю чи перевірки.Адже організована злочинність, на жаль, стала формою соціальної організаціїжиття. У такій ситуації завжди є велика небезпека, що добрі паростки в боротьбізі злочинністю можуть перехопити ті, хто сам навчився “неформально” і успішножити в обхід закону. За всіх вад і хвороб нашої міліції і всієї правоохоронноїсистеми основний захист від злочинності повинен йти від них, а не відсамоорганізованого об’єднання. У цьому суть держави.

ОленаСТУЛЬЄВА “Хрещатик”. Фото з архіву “Хрещатика”