Курінний, Віталій. Троєщинський театр

Курінний, Віталій. Троєщинський театр : [за задумом архітекторів, він має прикрасити Ратушну площу, яка невдовзі з’явиться поблизу кінотеатру «Флоренція»] // Хрещатик. – 2004. – 20 лют. – С. 6
 

Троєщинський театр


За задумом архітекторів, він має прикрасити Ратушну площу, яка невдовзі з’явиться поблизу кінотеатру “Флоренція”
alt
Кожен з десяти столичних районів має свої визначні місця, якими може пишатися. Так, оболонці славляться пивзаводом, святошинці — авіапідприємством. А ось мешканці, скажімо, Троєщини не мають ні гігантів індустрії, ні культурних пам’яток. Ліквідувати цю “прогалину” вирішили архітектори та проектанти. Наприклад, на весь світ добре відомий англійський футбольний клуб “Челсі”. А що таке Челсі? Передмістя Лондона. На Троєщині, на противагу жителям Туманного Альбіону, не клопочуться створенням власної команди, а мають намір звести драматичний театр. Адже Деснянський район за кількістю мешканців і територією наближається до великого обласного центру. Як стверджують соціологи, приблизно третина городян таких районів через брак коштів або часу не виїздять за межі масиву. Серед них переважно школярі, пенсіонери, малозабезпечені й ті, що мають роботу поряд з домівкою. Якщо на Троєщині мешкає понад чотириста тисяч киян, то таких осіб — більше ста тисяч. Тому й виникла потреба створювати цілісні культурно-розважальні центри.

Як розповів головний архітектор інституту “Київжитлопроект” Владислав Казимірський, спочатку облаштують центр Деснянського району. Поряд з приміщенням райдержадміністрації й кінотеатром “Флоренція” має з’явитися Ратушна площа (на зразок тих, що прикрашають більшість європейських столиць). На ній відбуватимуться масові дійства — свята, концерти, збори жителів. Згодом архітектурний ансамбль, до якого, крім райдержадміністрації, кінотеатру, торговельного центру, входять поліклініка й автоматизована телефонна станція (АТС), поповниться і драматичним театром.

Головною ж прикрасою майбутнього комплексу стане саме він і значно відрізнятиметься від подібних закладів культури. У його стінах розмістять школу мистецтв, дискотеку, бібліотеку, музей, виставкові й конференц-зали, комп’ютерний центр, зимовий сад. Якщо звичайний театр починає працювати увечері, то цей відкриватиметься з самого ранку. Матиме великий зал на 300 місць і малий на 100. На першому поверсі розташують кафе, квиткові каси, на другому — міні-культурний центр, який працюватиме паралельно з театром. Вище — адміністрація, ще кілька поверхів відійдуть під готельні номери, що дасть змогу троєщинцям запрошувати гастрольні трупи з інших міст України й зарубіжжя. Крім того, тут може працювати й власний колектив акторів. Для цього передбачено кілька репетиційних залів.

Столичні архітектори застосували ще один незвичайний для нас, проте дуже характерний для середньовічних європейських міст елемент — внутрішню вуличку, де у затишних кафе зможуть відпочити всі охочі, а не тільки відвідувачі театру.

За словами пана Казимірського, спорудження неподалік культурного центру станції метрополітену пожвавить життя в центрі масиву.

Не забули проектанти і про людей з особливими потребами. Для них передбачено спеціальні ліфти для інвалідних візків, а також пандуси замість загальноприйнятих парадних сходів. З боку парку до театру прилягатиме відкритий ресторан з басейном та розважальний дитячий комплекс. За задумом архітекторів, зовнішні стіни драматичного спорудять із цегли, вкритої кольоровою церазитовою штукатуркою та вітражами з алюмінієвого профілю й скла.

Віталій КУРІННИЙ “Хрещатик”  
 
Знайшли помилку у тексті?
Будь ласка, виділіть її  та натисніть Ctrl + Enter