Нині в столиці 206 бюветів. Хоча вода у них краща, ніж із крана, більше половини комплексів не працює. Райони заборгували "Київенерго". Аби розв'язати проблему, відкрити бювети та подавати киянам якісну воду, місто створило спеціальне підприємство "Київкомунсервіс". Найближчим часом воно переведе на свій баланс водні комплекси та почне розбиратися з заборгованістю. Фахівці управління комунального господарства разом з санепідеміологами запевняють, що погіршення якості води у бюветах через повінь не станеться.
У кожному районі протягом багатьох років побудовано десятки бюветних комплексів. Усього в столиці їх нараховують 206. Кількість артезіанських свердловин різниться в залежності від кількості мешканців. Згідно з розробленою програмою, у мікрорайонах висотної забудови спорудження бюветів планують із розрахунку 1 комплекс на 20 тисяч жителів, а в малоповерховій забудові — на 5 тисяч мешканців.

“Найбільше таких водопостачальних об’єктів розташовано у Деснянському і Дніпровському районах — по 27, найменше на Печерську — 18. Здебільшого всі свердловини перебувають на балансі районів, деякими з них опікуються “плесівці” — розповідає начальник відділу інженерного забезпечення Головного управління комунального господарства Георгій Пошивайло.
За словами фахівця, кияни оцінили переваги бюветної води над трубопровідною. “І не тільки за смаком, а й за іншими властивостями, — зазначив пан Пошивайло. — Свердловини користуються значним попитом у містян”.
Він додав, що до 2010 року в столиці планувалося відкрити ще кілька бюветів, навіть було узгоджено проектну документацію. Але реалізації планів завадила економічна криза.
“Вирішено поки що не зводити нові бювети, а розібратися з тими, що є, — пояснює пан Пошивайло. — Останнім часом більшість із них закривають не на профілактику чи за вимогами санепіде-міологів, а через заборгованість районів перед “Київводоканалом”. Кілька комплексів і досі не введено в експлуатацію через проблеми із землевідведенням. На сьогодні в столиці не функціонують майже 90 бюветів, а сума заборгованості сягає 1,5 мільйона гривень”.
Незабаром усіма столичними об’єктами опікуватиметься новостворене КП “Київкомунсервіс”. Наразі оформлюють усю потрібну документацію. Потім бювети перейдуть на баланс і можна буде розпочинати ремонти та ліквідацію заборгованості.
Тим часом чутки про платні бювети в управлінні комунального господарства спростовують. “Кілька років тому йшлося про спорудження у Подільському і Оболонському районах експериментальних кіосків активованої води, — кажуть там. — Установлювати їх передбачалося поряд із бюветами”. Однак інвесторів на проект поки що не знайшлося.
Георгій Пошивайло запевнив, що через значну глибину видобування якості бюветної води не загрожує навіть весняне водопілля. “Закрити можуть лише ті комплекси, які розташовані в низинних територіях, аби вберегти дороге обладнання та апаратуру”, — пояснив він.
Задоволені якістю бюветної води і столичні санепідеміологи. Вони тричі на місяць перевіряють кожен комплекс щодо придатності для споживання. Як розповів учора “Хрещатику” головний санітарний лікар Києва Анатолій Пономаренко, вони вже кілька разів зверталися до Міністерства охорони здоров’я з проханням розробити спеціальні стандарти для бюветних комплексів.
“Але відповіді й досі не отримали”, — зазначив він. За його словами, вода в столичних бюветах відповідає встановленим вимогам і є гарантованої якості. “Щоправда, таких об’єктів Києву потрібно значно більше, — впевнений Анатолій Пономаренко. — На жаль, їх не зводять, і через це останнім часом суттєво зростає продаж фасованого водопостачання. Бутильовану воду розповсюджують через мережу магазинів, але жоден із них не дає гарантії, чи пройшла вона відповідну очистку і чи відповідає встановленим нормативам і стандартам”.