До нашої бібліотеки регулярно приходить людина незвичайної й складної долі Холеван Катерина Миколаївна. Всі дані Катерини вигадані, навіть достеменно невідома дата народження. Зараз вона має більш ніж 80 років і до цього часу шукає по світу бодай одну рідну душу.

Пам’ятає, що у 1937 році влітку її привезли у Ходорів, де був пересильний пункт для "дітей ворогів народу". Того ж року їх перевозять до дитячого будинку в Богуславі Київської області. В сиротинці дівчинці дали ім’я Катерина Олексієнко й призначили дату й місце народження 20.11.1928 року у м.Ржищів. До цього моменту її ніяк не називали. Ще дитячий розум запам’ятав велику річку, маленьку кімнатку, де тулилися діти по 5-7 душ, що були голодні й босі, тому на двір виходили рідко.

У другому класі за парту до Каті посадили Таню Євсеєву, у якої був брат Володя в дитячому будинку в Таращі. Таня пам’ятала свого батька Миколу й те, що вони з Казані. Їх називали "діти троцкістів".

Під час Другої Світової війни дитбудинок розформували, а дітей до 4 класу віддавали в селянські родини. Там також їй було несолодко. Працювала як доросла. Коли німці відправляли людей на роботу до Рейху, Катерину замість хазяйської дочки підмінили, й до Німеччини працювати поїхала Катя. Після звільнення знову прийшлося змінювати прізвище, бо важко було поступити вчитися якщо ти була в полоні, чи на примусових роботах за кордоном.

Жінка зверталася в архіви України й Російської Федерації намагаючись знайти хоч якісь дані про своє походження, але марно.

Катерина Миколаївна багато років є нашим читачем. Цікавиться історією, художньою літературою з історичної тематики, публіцистикою.