Троєщина - село, історична місцевість, житловий масив міста Києва. Розташована на лівому березі Дніпра. Простягається вздовж р. Десенки (рукав Дніпра) в бік р. Десни, поблизу урочища Бобровня. Є продовженням колишнього с. Вигурівщини.
Перші поселення відомі з часів неоліту. Вперше місцевість згадується у літопису від 1026 p.: тоді тут був розташований заміський князівський палац «Рай» (або «Радосинь» - у інших джерелах), а також церква Святого Юрія. З 1240 р. палац стає заміською резиденцією київських князів. У XV ст. тут розташовувалось т.зв.«0лелькове городище» - замок київського князя Симеона Олельковича. Можливо, від назви цього замку походить назва урочища Городище, яке розташоване на околиці села. При замку виникло село Милослави-чі, яке згадуєтться у літописах з 1151 року. За деякими версіями, у 1608 або 1609 році село було спалено під час конфлікту між шляхтичами. В тому ж році міський городничий Станіслав Виґура заснував невеликий хутір, з XVII ст. ці території згадуються лише як Вигурівщина.
   Власне село Троєщина виникло біля XVI ст. в місцевос-ті, яка називалась «Чуриловщи-ною» або «ґрунтом Троїцьким». Така назва пов'язана з тим, що ці землі належали Троїцькому монастирю Києво-Печерської лаври. Сьогоднішня назва, скоріш за все, виникла у XVII столітті. Місцеві землі постійно були об'єктом суперечок між Троїцьким монастирем та мешканцями сусіднього села Вигурівщина. Зокрема, як свідчать архіви, одну з таких суперечок розглядали ще на початку XVI століття. За наказом Богдана Хмельницького, аби покласти край земельним конфліктам, у 1657 р. київський полковник Дворецький здійснив обміри і встановив межі Вигурівщини. Проте, межі між Вигурівщиною та Троєщи-ною переглядались ще декілька разів, зокрема у 1704 р. - за наказом митрополита Ясинсько-го та у 1712 р. - за ініціативою гетьмана Скоропадського.
Адміністративно ця територія до 1471 р. входила у склад Київського князівства, згодом - Київського воєводства Литовсько-Польської держави, з 1782 р. - київського намісництва. З 1802 р. по 1902 р. вона відносилась до Броварської волості Чернігівської губернії. З 1988 р. село Троєщина було включено до складу Києва. Село не було знесене і зберегло свій вигляд тому навіть в офіційних документах воно й дотепер називається «село Троєщина».
    Серед киян назва «Троєщина» закріпилася також щодо житлового масиву Вигурівщина-Троєщина, під час проектування якого село передбачалося знести. Зараз Троєщина є найбільшим житловим масивом Києва з населенням близько 500 тисяч. Через однотипну забудову та окраїнне розташування на лівому березі Троєщина довгий час вважалася непрестижним районом, проте в останні роки зі збільшенням пасажиропотоку і автомобілів починає приваблювати його зручне планування вулиць, що запобігає виникненню заторів на самому районі та перспективи будівництва на Троєщину лінії метро більш сучасної, ніж інші та з більшою пропускною здатністю.