Етнопарк на милославських землях

Невдовзі на Тросщині з'явиться етнопарк, здатний відтворити самобутність епохи Київської Русі! Унікальність майбутнього ландшафтного пам'ятника не лише в його історичній прив'язці до конкретної події, відображеної у старовинних літописах, а й до конкретного місця - земель, де київський князь Ярослав Мудрий 10 віків тому підписав зі своїм братом Мстиславом Чернігівським мирову угоду, яка посприяла об'єднанню України-Руси в єдину державу!..

Ландшафтно-історичний парк з'явиться у північно-західній частині села Тросщина, на північній околиці Вигурівщини, на березі озера Гнилуша. Саме тут за описами давньоруських літописів знаходилось одне з так званих «міст-супутників» стольного града Києва - Городець Пісочний.
Городище на березі озера Гнилуша відоме дослідникам ще з XIX століття, коли його оборонні вали знаходилися ще в пристойному стані і були помітними, як кажуть, неозброєним оком.

Проте з часом ця територія була забудована селом Вигурівщина і в ході господарчої діяльності наших дідів-прадідів частина валів була розкопана і зникла.

- Вперше Городець Пісочний згадується у літописі 1026 р., коли Ярослав Мудрий «зібрав воїв многих, і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом коло Городця», - розповідає академік HAH України Михайло Сагайдак, який, до речі, нині мешкає на Троєщині. Саме під його керівництвом у 1990 році на території городища експедиція Інституту археології проводила розкопки. - Наступна літописна згадка про Городець датована 1078 роком, коли після загибелі великого князя київського Ізяс- лава Ярославича в битві на Нежати- ній ниві його тіло привезли в човні «і поставили напроти Городця. І вийшов назустріч йому весь город Київ», - продовжує Михайло Андрійович. - Згадується Городець і під час опису подій 1097 р. Після осліплення Василька Ростиславича Володимир Мономах скликав на князівський з'їзд Давида та Олега Святославича до Городця («підіть обидва до Городця»).

Згадується Городець, за свідченнями істориків, і під час першого походу військ хана Батия на Русь. Після взяття Чернігова полководець Батия Менгухан «тим часом прийшов розвідати город Київ, і став він на тій стороні Дніпра коло Городка Пісочного. Побачивши город він здивувався красоті його і величі його». Ну а вже після Батиєвої навали ця місцевість відома в джерелах XIV ст. як Милославичі. Ця назва, на думку вчених, поширювалась на саме городище, де знаходився замок, і на селище, розташоване поруч, де мешкало місцеве населення та обслуга замку. Сам же замок залишався заміською лівобережною резиденцією київських князів та мав певну стратегічну роль - укріплення.

На території майбутнього етнопарку за ініціативи Деснянської райдержадміністрації нещодавно було встановлено пам'ятний знак (на фото), офіційне відкриття якого заплановано у переддень Всесвітнього дня пам'яток історії та культури (відзначається 18 квітня). Навесні планується на милославських землях провести ще й етнофести- валь, родзинкою якого стане театралізоване дійство з реконструкцією історичних подій 1026 року, а саме - процес підписання мирової угоди між князями-братами - Ярос-лавом та Мстиславом.

А трохи згодом, років за три, саме на милославських землях має з'явитися розважально-туристичний центр з історико-культурним комплексом «Дружинне подвор'є». Нині вже є попередній проект «забудови» стародавнього Городця, розроблений за історичними легендами. На його реалізацію знадобиться за приблизними підрахунками близько 20 мільйонів гривень. Не такі вже й великі гроші, як для столиці України. Тим більше, якщо до співпраці влада залучить ще й меценатські та спонсорські кошти.

Деснянський район заслуговує на таку увагу від міста, а його мешканці матимуть зайву нагоду пишатися своїм впливом на процес державотворення України-Руси. Адже саме тут на милославських, себто деснянських, землях творилася наша історія...

Ірина ЗАСЛАВСЬКА