Грушко, Віктор. "У Києві варто збільшити фінансування сфери ЖКГ"

Грушко, Віктор. "У Києві варто збільшити фінансування сфери ЖКГ" : [бесіда з депутатом постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Києва Віктором Грушко про ведення житлово-комунального господарства та особливості фінансування медичної галузі та діяльність у Деснянському р-ні, яким він опікується] / Грушко Віктор, Щербата Ірина ; записала Ірина Щербата // Хрещатик. - 2012. - 27 берез. (№ 42). - С. 4 .

 

Віктор ГРУШКО: "У Києві варто збільшити фінансування сфери ЖКГ

"Хрещатик" продовжує активний діалог з депутатським корпусом Київради. Депутат постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Києва Віктор Грушко поділився своїм баченням ведення житлово-комунального господарства міста та особливостями фінансування медичної галузі.


— Вікторе Валентиновичу, яка ситуація складається у столиці з бюджетним фінансуванням?
— На останній сесії Київради, що відбулася 15 березня, були внесені зміни до бюджету міста, в яких на фінансування галузі житлово-комунального господарства передбачено 465,55 млн грн, а на ремонтні роботи житлового фонду — 53,2 млн грн. Окрім бюджетних коштів, також передбачено видатки з державного бюджету в розмірі 65 млн грн на виконання функцій столиці. Зазначені фінанси державного та місцевого бюджетів будуть спрямовані на покриття існуючої заборгованості за роботи, виконані у попередні бюджетні періоди, та завершення робіт на об'єктах, розпочатих в минулому році. Також Виконавчий орган Київради звернувся до уряду стосовно збільшення видатків на виконання функцій столиці в сумі 3,6 млрд. В цих пропозиціях передбачатиметься збільшення фінансування галузі житлово-комунального господарства.

— Чи передбачене у бюджеті фінансування ліфтового господарства, яке у столиці знаходиться не в найкращому стані?
— У бюджеті міста цього року на розрахунки з боргами попередніх років щодо заміни та реконструкції ліфтів у житловому фонді міста передбачено 10 млн грн та 15 млн грн виділено з держбюджету на виконання цьогорічних робіт. Зауважу лише, що це значно менша сума, ніж виділялася минулого року. За інформацією ГУ житлового господарства, в 2011 році за рахунок коштів міського та державного бюджетів забезпечено виконання робіт по заміні та модернізації 314 ліфтів на загальну суму 99,1 млн грн.

Електронна паспортизація будинків


— На вашу думку, яким чином має бути організована робота із ремонту житлового фонду міста?
— Сьогодні на сайті КМДА існує електронний паспорт, де кожен киянин може подивитись на свій будинок. На мою думку, потрібно удосконалити електронну паспортизацію житлового фонду та, крім технічних загальних характеристик будівель, внести дані про всі ремонтні роботи, які виконувались та виконуються за бюджетні кошти. На жаль, цей параметр неповно відображено на сайті. Наприклад, щодо ЖЕКу № 306 Деснянського району. Також потрібно вносити дані про підрядні організації, які проводять роботи у будинках; вказувати гарантійні терміни з обслуговування; термін зношення тепломереж. У такий електронний паспорт потрібно вносити і побажання мешканців щодо їхнього будинку. Тобто впровадити систему електронного моніторингу житлового фонду столиці, де б кожен ЖЕК повідомляв про необхідність проведення тих чи інших робіт, вказуючи сумарні фінансові показники з розподілом по видах робіт.


Таким чином ГУ житлового господарства мало б загальний паспорт міського господарства, в якому згідно з пріоритетами визначались будинки та суми для необхідного фінансування. Тоді б ми чітко бачили, хто і як використовує бюджетні кошти, які, на жаль, розподіляються в ручному режимі районними підрозділам на власний розсуд без системного підходу. Всі дії були б прозорими, і ми б бачили повну картину стану житлового господарства у місті і враховували це при плануванні бюджету столиці. Саме такий електронний паспорт — це моя мета. І я як депутат, член бюджетної комісії, наполягатиму на тому, щоб питання електронної паспортизації будинків було вдосконалено. Я вважаю, що міська адміністрація під керівництвом Олександра Попова поступово впроваджує зазначені заходи.

— На вашу думку, фінансування яких гадузей, окрім ЖКГ, має стати пріоритетним?
— У Києві варто збільшити фінансування медичної галузі та енергозбереження. Ми вже прийняли дві програми енергозбереження, які презентував на сесії Київради перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак. Але, на жаль, фінансування цієї галузі недостатнє.

— Розкажіть детальніше про фінансуванням медичної галузі міста
— Хочу зазначити, що у цьому році порівняно з попереднім фінансування закупівлі медикаментів у лікарні збільшено на 10 %, видатки на харчування у медзакладах збільшено на 10 %, фонд оплати праці для медпрацівників зріс на 26 %. Також виділені кошти на пілотні проекти первинної медицини у Дніпровському та Дарницькому районах. Я особисто опікуюся Київським міським консультативно-діагностичним центром, який знаходиться на вул. Кондратюка, 6. Торік за моїм клопотанням було профінансовано заміну катушок у магнітно-резонансному томографі в обсязі 100 тисяч гривень. Є потреба у повній заміні томографа, оскільки він вичерпав свій термін експлуатації. На жаль, велика його кошторисна вартість дозволила виділити кошти лише на ремонтні роботи. Проте нещодавно на бюджетній комісії розглядалася міська програма "Здоров'я киян". І я попросив включити до програми заміну томографа. Комісія підтримала цю ініціативу.


— Які ще ініціативи медичного напрямку ви маєте?
— На останньому засіданні бюджетної комісії я попросив долучити до програми "Здоров'я киян" фінансування допомоги Українському товариству сліпих. Йдеться про закупівлю протезів, пільговий ремонт окулярів для інвалідів зору, оплату санаторно-курортного лікування та безкоштовну видачу путівок для інвалідів І-ІІ груп. Усі мої пропозиції були враховані постійною комісією Київради з питань гуманітарної політики, яку очолює Алла Шлапак.


Також вважаю, що киянам-інвалідам зору потрібно мати хоча б одне спеціалізоване офтальмологічне відділення у лікарні, де інваліди з глибоким ураженням зору могли б проходити курс лікування. У таких закладах незрячого мають супроводжувати санітарки. Окрім того, перед містом за побажаннями УТОС стоїть завдання — обладнати міські автобуси великими літерами, щоб люди із вадами зору могли здалеку бачити номер маршруту, або ж запровадити голосове повідомлення про прибуття та номер автобусу і напрям його руху.

Дитсадок на Троєщині, на черзі — школа


— Вікторе Валентиновичу, розкажіть про свою діяльність у Деснянському районі. Що для вас найважливіше у роботі?
— Деснянським районом я опікуюся з 2006 року, коли був обраний депутатом до райради. Я завжди робив акцент на ремонті житлового фонду — будинки, які належать до мого, так би мовити, округу, були відремонтовані та входили у міську та районну програму ремонтів. До мене як до депутата райради звернувся ОСН "Чернігівський" з питання будівництва на території мікрорайону (в межах вулиць Лісківська, Радунська та Милославська) дитячого садочка та школи. Ці об'єкти були закладені у план розбудови мікрорайону. З того часи минуло п'ять років, коли в 2010-2011 роках завдяки ініціативі ОСН "Чернігівський" під керівництвом Наталії Українчук, за моїм клопотанням вже як депутата Київради, ініціативою голови Деснянської РДА Віктора Жеребнюка та за дорученням Олександра Попова, програмою соціально-економічного розвитку Києва було передбачено фінансування будівництва дитячого садка на вул. Лісківській. Голова КМДА поставив пріоритетом ввести об'єкт в експлуатацію в 2011 році, тож сьогодні ми маємо функціонуючий дитячий садок. На мою думку, так повинна відбуватись замкнута система взаємодії представницького органу територіальної громади та виконавчого органу КМДА.

Активний діалог з виборцями


— Які справи зроблені у районі протягом минулого року та над чим працюєте зараз?
— Минулого року коштом мого депутатського фонду встановили поштові скриньки на вул. Маяковського, Сабурова, Беретті. Поштові скриньки — це недешеве задоволення, і за кошти міського бюджету це важко зробити. На один під'їзд витрачалося 5-6 тисяч гривень. Загалом ми встановили скриньки у 24 під'їздах дев'яти будинків на суму 98 тисяч гривень. Окрім того, утеплили квартири хворих та малозабезпечених мешканців округу на суму 25,7 тис. грн. У школі № 263 коштом депутатського фонду обладнали клас: закупили меблі на суму 16 тисяч гривень. Видали матеріальну допомогу малозабезпеченим киянам на загальну суму 33 тис. грн.


Зараз буде встановлено дитячий майданчик на суму 37,5 тис. грн, профінансовано закупку канцтоварів Діагностичному центру на суму 5 тис. грн. Спеціальним фондом було передбачено фінансування та установки двох компресорів у поліклініці Деснянського району на суму 131,2 тис. грн та двох дитячих майданчиків, були зроблені відповідні документи, але, на жаль, через брак бюджетних коштів ці проекти не профінансовано, що викликає стурбованість, та я зроблю все можливе, щоб отримати це фінансування.


На останній сесії Київради за моїм зверненням було проголосоване фінансування реконструкції паркової зони на проспекті Маяковського і площі Анкари у Деснянському районі на суму 1 млн 750 тис. грн. Хотів би зазначити, що за період моєї каденції як депутата Київради на ремонт житлового фонду, який закріплений за ЖЕК № 306 у Деснянському районі, було виділено з бюджету близько 2,8 млн грн. Але вважаю, що ця сума вкрай недостатня з причин недофінансування та некваліфікованого фінансового менеджменту в частині використання коштів, сплачених за комунальні послуги. Але це окреме питання, до якого ми ще повернемось.


В цьому році фінансування ремонту житлового фонду, передбачене в цілому на Деснянську РДА, склало 2,6 млн грн.

— Яким чином до вас можуть звертатися громадяни?
— Моя депутатська приймальня відкрита п'ять днів на тиждень у ЖЕКу № 313 Деснянського району, де також приймає юрист. Також працює мій кабінет у ЖЕКу № 306. Я особисто спілкуюся з мешканцями району щосереди.

— Вікторе Валентиновичу, чим ви займаєтеся у вільний час?
— Ще з дитинства я захоплююся спортом. З років 27-ми, коли усвідомив сутність життя та своє покликання, почав розвивати духовну лінію. Вважаю, що допомога ближньому — одна з найвищих чеснот

Розмовляла Ірина ЩЕРБАТА, "Хрещатик". Фото Бориса КОРПУСЕНКА

 

 
Знайшли помилку у тексті?
Будь ласка, виділіть її  та натисніть Ctrl + Enter