Normal 0 21 false false false UK X-NONE X-NONE MicrosoftInternetExplorer4 /* Style Definitions */ table.MsoNormalTable {mso-style-name:"Звичайна таблиця"; mso-tstyle-rowband-size:0; mso-tstyle-colband-size:0; mso-style-noshow:yes; mso-style-priority:99; mso-style-qformat:yes; mso-style-parent:""; mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt; mso-para-margin:0cm; mso-para-margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:11.0pt; font-family:"Calibri","sans-serif"; mso-ascii-font-family:Calibri; mso-ascii-theme-font:minor-latin; mso-fareast-font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-theme-font:minor-fareast; mso-hansi-font-family:Calibri; mso-hansi-theme-font:minor-latin; mso-bidi-font-family:"Times New Roman"; mso-bidi-theme-font:minor-bidi;}

Жеребнюк, Віктор. «Моя програма – максимум – зробити Деснянський район найкращим у Києві» : [бесіда з головою Деснянської райдержадміністрації Віктором  Жеребнюком про те, що зроблено в районі за минулий рік та які перспективи його розвитку] / Віктор Жеребнюк, Оксана Сапожинська ; підгот. Оксана Сапожинська // За київським часом. – 2012. – Спецвипуск. – С. 1-4 : фото.
 

Віктор ЖЕРЕБНЮК: «Моя програма-максимум - зробити Деснянський район найкращим у Києві»

З часу призначення Віктора Жеребнюка головою Деснянської райдержадміністрації минув рік. Що саме молодий керівник зробив для того, щоб спальний район перетворився на один з престижних районів столиці й які перспективи його розвитку?

— Вікторе Миколайовичу, на початку своєї діяльності ви робили чимало прогнозів. Що за цей час змінилося у Деснянському районі?

— Рік — не дуже великий відрізок часу для того, щоб змінити те, що формувалося протягом двадцяти п'яти років. Саме свій двадцять п'ятий день народження район відзначатиме у 2012 році. Але сьогодні можна вже з впевненістю сказати, що процес розпочато.

Насамперед, районна влада акцентувала свою роботу на розвитку малого та середнього бізнесу, оскільки маємо власне бачення того, як відродити промислову зону. Один з перших кроків — в рамках виконання заходів з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року у Деснянському районі розпочато будівництво Центру з надання адміністративних послуг. Розташується він на першому поверсі райдержадміністрації за рахунок проведення реконструкції. У Центрі за визначеним графіком працюватимуть представники структурних підрозділів та управлінь райдержадміністрації, державні адміністратори та реєстратори, які надаватимуть 71 адміністративну послугу мешканцям району за принципом «Єдиного вікна». У Центрі зможуть обслуговуватися не тільки юридичні особи та фізичні особи-підприємці, а й звичайні мешканці району.

Спеціалісти структурних підрозділів та управлінь Деснянської райдержадміністрації за визначеним графіком працюватимуть у Центрі й надаватимуть послуги у оформленні та отриманні різноманітних довідок, дозволів, погоджень, свідоцтв, витягів з копій розпоряджень, довідок про статус тощо. Це дасть можливість мешканцям району зекономити час, отримавши у одному місці усі необхідні адміністративні послуги.

— В районі проживає багато молоді. Та дитячих садочків, шкіл, спортивних комплексів явно не вистачає. Чи заплановано їх будівництво?

— Аби проживання в районі було максимально комфортним, питання розвитку інфраструктури району є одним з найважливіших.

Із дитячими садочками проблема є. Ми намагаємося її вирішувати. У 24-му мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина по вулиці Лісківській відкрився новий дитячий садочок із басейном, сучасними ігровими майданчиками та зимовим садом, який сьогодні відвідує 220 маленьких мешканців району. Заплановано будівництво ще одного.

Із школами у нас проблем немає. Сьогодні середні навчальні заклади мають можливість прийняти ще 10 тисяч дітей. Деякі школи заповнені лише на 50 відсотків. А їх треба фінансувати, опалювати повністю. На відстані 1,5 — 2 кілометри від будинків у нових мікрорайонах школи є. Інша справа, мешканцям хочеться, щоб школа була на відстані 500 метрів.

За моєї ініціативи у навчальних закладах району в нинішньому році впроваджується проект «Школа повного дня». В рамках проекту передбачається проведення капітального ремонту шкільних стадіонів, спортивних залів, ігрових майданчиків, тенісних кортів. Діти з першого по одинадцятий класи матимуть змогу не тільки навчатися у школі, а й змістовно проводити своє дозвілля, всебічно розвиватися, беручи участь у роботі різноманітних гуртків та секцій. У «Школі повного дня» дитина матиме змогу знаходитися з 8-ї години ранку до 8-ї години вечора. Найближчим часом впровадження проекту планується у восьми школах району, зокрема, середня школа №275 стане однією з перших.

Щодо спортивних об'єктів, то незабаром розпочнемо реконструкцію стадіону по вулиці Драйзера, 26. Ми проводимо переговори з мережею «Спорт Лайф». її керівництво висловило зацікавленість у розвитку спорту в районі та готове «реанімувати» старий стадіон. Це буде сучасний стадіон із зеленим штучним покриттям, біговими доріжками.

Заплановане й будівництво комплексу «Спорт Лайф». Виношуємо ідею побудови у парку «Дружби народів» хокейного поля, 50-метрового басейну та аквапарку. Власники мережі «Спорт Лайф» пропонують соціальну програму для юних спортсменів і соціально незахищених верств населення. Для цих категорій передбачаються безкоштовні абонементи для відвідування.

— Якщо для відродження промислової зони району необхідне залучення потужного капіталу та створення відповідних умов для інвесторів, то роботи з впорядкування території Деснянського району, зокрема, демонтажу МАФів, вже проводяться і мають відголосок...

— Протягом 2011 року завдяки зусиллям Головного управління та відділу контролю за благоустроєм Деснянської райдержадміністрації, районних комунальних підприємств було проведено демонтаж 219 незаконно розміщених малих архітектурних форм на території ринку «Троєщина», біля станції метро «Лісова», по вулицях Бальзака, Драйзера, Електротехнічній, Кіото.

Новий порядок розміщення малих архітектурних форм у Деснянському районі та у місті в цілому став можливий і завдяки зусиллям заступника міського голови-секретаря Київради Галини Гереги, за участі якої

було прийнято відповідне рішення ради.

Всі вони стали осередками антисанітарії та були розміщені без відповідних проектно-дозвільних документів. На території овочевого ринку по вулиці Електротехнічній ліквідували й своєрідні МАФи на колесах, де торговці вдавалися до хитрощів — спускали, наприклад, колесо у автомобіля, залишали його на проїжджій частині та торгували прямо з машини. За моїм розпорядженням такі «халабуди» без двигунів та коліс було відбуксовано. Це дало можливість вулиці «дихати». Зараз там обладнано новий асфальтовий майданчик для великогабаритних вантажівок із плодоовочевою продукцією. В планах також розширення майданчика для того, щоб з вулиці Електротехнічної перемістити на нього торгуючих. Проїжджа частина повинна бути для проїзду, а не для стихійної торгівлі.

— Одна з основних проблем Деснянського району — транспортне забезпечення. Будівництво метро на Троєщину вже стало «притчею во язицех», а мешканцям доводиться вибиратися із району в години «пік» поки що наземним транспортом.

— Ми ініціювали перед міською владою і, зокрема, головою Київської міської держадміністрації Олександром Поповим добудову лінії швидкісного трамваю на Троєщині, яка буде з'єднана із кільцевим маршрутом міської електрички. На наш погляд, це дасть змогу частково вирішити транспортну проблему.

Також у планах міської влади — завершення будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Власне, сам міст складатиметься з двох ярусів. Через нижній проходитиме Подільсько-Вигурівська лінія метрополітену. Верхній, призначений для автотранспорту, буде завширшки 35 метрів і матиме шість смуг. Як тільки буде введено в експлуатацію цю частину мосту, вона одразу перебере на себе певні транспортні потоки, розвантаживши Московський міст і прилеглі до нього магістралі.

— Чи «прижилися» амбулаторії сімейної медицини?

— У Деснянському районі, де навантаження на поліклініки велике, адже один дільничний лікар обслуговує близько 4—5 тисяч хворих, поява амбулаторій сімейної медицини — вимога дня. Перші дні та місяці роботи амбулаторій (а їх у Деснянському районі сьогодні вже діє п'ять) засвідчили: мешканці району користуються первинною медичною допомогою, яка також має на меті профілактику захворювань. Діючі амбулаторії оснащено сучасною медичною діагностичною апаратурою, яка допомагає виявляти та попереджати серйозні недуги. Також у амбулаторіях проводиться забір крові, що дає можливість мешканцям робити відповідні аналізи на місці, не витрачаючи час на поїздку до медичних установ.

Сімейна медицина рентабельна за рахунок зменшення направлень на консультації, аналізи, госпіталізацію. Прийом сімейного лікаря дешевший за прийом лікаря-спеціаліста в 2 рази.

— Відчуваєте допомогу від міста?

— Голова КМДА Олександр Попов двічі на тиждень спілкується з нами. По понеділках та п'ятницях у нас проводяться колегії, круглі столи, де конкретно обговорюються наші проблеми, розглядаються шляхи їх вирішення. Олександр Павлович дослухається до думки своїх колег.

Не залишається осторонь проблем району і заступник міського голови-секретар Київської міської ради Галина Герега. Завдяки її зусиллям маємо змогу на рівні міста вирішувати питання залучення інвестицій е інфраструктуру району, розширення мережі освітніх та культурних закладів.

— Яка у вас програма максимум?

— Зробити Деснянський район найкращим у Києві.

Підготувала

Оксана Сапожинська