Режисер-мультиплікатор Давид Черкаський
| 
| 
Порхун, Тетяна. [До себе
серйозно ніколи не ставився. Здається, ніхто нормальний цього не робить] :
[режисер-мультиплікатор Давид Черкаський] // Країна. - 2016. - № 16. - С. 30-32
: фото.
Режисер-мультиплікатор
Давид Черкаський
Сучасні дівчата модельної зовнішності - нецікаві. ВИКЛИКАЮТЬ НУДЬГУ
П'ЯТЬ РОКІВ У ІНСТИТУТІ СОХНУВ ЗА ОДНОКУРСНИЦЕЮ АЛЛОЮ. Але це не заважало мені крутити кілька романів одночасно.
МАЮ П'ЯТЬ КИЦЬОК. МІЙ ОБОВ’ЯЗОК - ЩОРАНКУ ЇХ ГОДУВАТИ.
Кличок не давав. Називаю їх Перша. Друга і так далі. А взагалі-то люблю собак. Але якась дворова кішка привела кошенят просто під дверима нашої квартири і дружина їх забрала. Відтоді котяча братія в нас кочує. Помітив, що чорні коти - дуже лагідні.
НІ НА ЧОМУ НЕ ЗАЦИКЛЮЮСЯ. ПОГАНА ЧИ ХОРОША СИТУАЦІЯ НЕВАЖЛИВО. Вона зміниться.
МОЄ ПЕРШЕ КОХАННЯ НЕВДАЛЕ Й КОРОТКЕ. Як тільки Переступив поріг школи, привернула увагу однокласниця. Сусід по парті того ж дня спитав: "Ти кого любиш?” І я чесно признався. Він одразу підняв руку і голосно всім повідомив: "Додік любить Мусю”. Досі відчуваю, як горіли мої вуха від сорому.
ДО СЕБЕ СЕРЙОЗНО ніколи НЕ СТАВИВСЯ. Здається, ніхто нормальний цього не робить.
НАЙБІЛЬШЕ ДИТЯЧЕ БАЖАННЯ - МАТИ ІГРАШКОВУ ШАБЛЮ.
І от якось приходжу додому, і в кінці довжелезного коридору нашої комунальної квартири стоїть мама і тримає червону дерев'яну шаблю. Тоді вперше відчув шалену радість від здійснення мрії.
Давид ЧЕРКАСЬКИЙ
83 роки, режисер-мультиплікатор Народився 23 серпня 1932 року в містечку Шпола на Черкащині. Згодом сім'я переїжджає до Києва. Батько-заступник нар-кома юстиції УССР. Мати - домогосподарка. Після закінчення Київського інженерно-будівельного інституту працює у столичній організації "Проект сталь конструкція”.
Із 1959 року-художник Київнаук-фільму. Тоді в ньому саме відкривалося відділення мультиплікації. Як режисер дебютував 1964 року з мультфільмом "Таємниця чорного короля". Це був замовний ролик про протипожежну безпеку. Картина здобула премію на Міжнародному фестивалі анімаційних фільмів у румунському місті Мамая. З 1967-го щороку на телеекрани виходять його мультфільми - "Колумб пристає до берега", ’’Людина, що вміла літати", "Містерія-буф", "Короткі історії".
1975-го здобуває почесний диплом XIII кінофестивалю в Кракові за мультфільм "Якого рожна хочеться?" Його мультсеріал "Пригоди капітана Врунгеля"
1978 року нагороджують дипломом телефестивалю в Єревані. 1985-го на екрани виходить мультфільм "Лікар Айболить",
1988 року - "Острів скарбів".
На початку 1990-х займається режисурою рекламних роликів, бо держава припиняє фінансувати мультиплікацію.
Використав кілька новаторських для радянського кінематографа прийомів. У кадрі поєднував мультиплікацію та ігрові зйомки. Робив тривимірні "прольоти", що імітують панорамування в художньому кіно, створюючи ефект, ніби камера літає навколо персонажів. Малював звуки, наприклад "Бум!", "Бац!, як нині роблять у коміксах.
Співзасновник Міжнародного фестивалю мультиплікації КРОК. Народний артист України, академік і член-кореспондент Академії мистецтв України. Кавалер орденів "За заслуги" II і III ступенів. Живе в Києві на масиві Троєщина. Дружина 64-річна Наталія Марченкова працювала художником-мультиплікатором. Син Олександр - телережисер.
Хобі - готувати за кулінарними книжками. "Найбільше вдаються бефстроганов і борщ. Котлети смажу тільки за маминим рецептом".
УЧНІВ НЕ МАЮ. НАВЧАТИ ОКРЕМИЙ ТАЛАНТ. Викладач повинен бути дуже тактовною людиною.
ДРУГА СВІТОВА ЗГАДУЄТЬСЯ ЕВАКУАЦІЄЮ. Ми з мамою були у Чкалові Оренбурзької області. Там вона працювала нянею в дитячому садку. З роботи приносила кілька полінець. Крала Ми топили піч, вкладалися в ліжко і грілися. Холоднеча була хронічна. Дим валував у кімнату. Біля тріснутої шибки у вікні намерзав лід. Але це все якось не важко згадувати. Побутові негаразди відступають на задній план. Тоді з розваг було радіо, кіно й бібліотеки. Я захопився книжками. Перечитав усього Дюма. Карела Чапека, Марка Твена, Льва Толстого.
НАЙКРАЩИЙ У СВІТІ АРОМАТ - ЗАПАХ ГРУБИХ КНИЖОК У ВЕЛИКІЙ БІБЛІОТЕЦІ. Недавно лежав у "Феофанії" (лікарня. - Країна), зайшов у тамтешню бібліотеку - порожньо. А запах - як у дитинстві.
ДУЖЕ БОЯВСЯ ШЛЮБУ. Оженився 47-річним, коли нагулявся. Вперше і востаннє. Жодного разу із дружиною серйозно не посварилися.
ПОГАНА ЧИ
ХОРОША СИТУАЦІЯ - НЕВАЖЛИВО • Вона зміниться
КОЛИ ВПЕРШЕ ВЗЯВ НА РУКИ СИНА, ЗЛЯКАВСЯ Й ТИЦЬНУВ ЦЕЙ КРИКЛИВИЙ ЗГОРТОК
ДРУЖИНІ. Привіз із пологового, поклав у кімнату і підглядав за ним у шпаринку
дверей. Було моторошне відчуття, що то на ліжку лежить мій старенький зморщений
батько.
СЕКС - ЦЕ життя. Найважливіший орган у сексі - мізки.
ТРОЄЩИНА - ЧУДОВИЙ ТИХИЙ РАЙОН. Мені подобається. Нормальні люди - не
випендрюються. Красиві й неквапливі, що важливо. Якщо думаєте, що на Печерську
більше інтелігенції, то сильно помиляєтеся. Справжня тихо розбрелася по
околицях.
У МЕНЕ ЧУДОВЕ ЖИТТЯ. І ТАКИМ БУЛО ЗАВЖДИ.
МАЛЮВАВ, відколи СЕБЕ ПАМ’ЯТАЮ. Хоча спеціальної освіти не здобув. Навіть ні в які художні гуртки не ходив. Малював на папері звичайним олівцем. Жодних фарб, усе чорно-біле.
НАРОДИВСЯ оптимістом. Думаю, це - подарунок долі.
НЕ ПОХМЕЛЯЮСЯ, БО В МЕНЕ НЕМАЄ ПОХМІЛЬНОГО СИНДРОМУ.
Не щодня перехиляю чарку, але частенько. П’ю завжди з радості,
а не з горя.
ЛЮБЛЮ ГРОШІ, ТІЛЬКИ ВОНИ ЧОМУСЬ У МЕНЕ НЕ ЗАТРИМУЮТЬСЯ.
Прослизають крізь пальці, як пісок. Вони потрібні, щоб міг купити квитки для себе і друзів на хороший спектакль, а в антракті пригостити всіх хорошим коньяком. Люблю витрачати гроші на подарунки близьким людям. Великих статків не нажив. Досі працюю.
КОЛИ ТІЛЬКИ ПОЧИНАВСЯ МАЙДАН, Я ГОВОРИВ: ДО ВЛАДИ ПРИЙДУТЬ ТІ, КОГО МИ ДОБРЕ ЗНАЄМО. І що? Нікого нового нема.
НАЙБІЛЬШЕ МРІЮ СТАТИ ДІДУСЕМ. Друзі вже гуляють із правнуками, а я все чекаю внуків.
МАЮ ЧУДОВУ РИСУ ЗАБУВАТИ ВСЕ ПОГАНЕ. Навіть повоєнний голод не пам’ятаю. З тих часів тільки іноді згадується щемливий запах пишок на вокзалі у Чкалові.
НАЙПЕРШЕ ПРИ ЗУСТРІЧІ З ЧОЛОВІКОМ ЗВЕРТАЮ УВАГУ НА ВЗУТТЯ.
Потім - на обличчя, якщо воно випромінює розум. Якщо ні, то тільки на взуття. Воно розказує про людину майже все. Брюки можуть поєднуватися з туфлями дуже елегантно. По тому, як холоша спадає на черевик, на скільки міліметрів, яка лінія її згину - можна багато чого дізнатися про людину.
Потім - на обличчя, якщо воно випромінює розум. Якщо ні, то тільки на взуття. Воно розказує про людину майже все. Брюки можуть поєднуватися з туфлями дуже елегантно. По тому, як холоша спадає на черевик, на скільки міліметрів, яка лінія її згину - можна багато чого дізнатися про людину.
ЗАЗДРИВ КРАСЕНЯМ. МОЯ ЗОВНІШНІСТЬ ЗАВЖДИ ДРАТУВАЛА.
Молодим хотів бути схожим на слов'янського богатиря. Але з моїм носом це - нереально.
ПРО ВІК НЕ ЗАМИСЛЮЮСЯ. Почуваюся років на 60. Зуби - свої. Гріх жалітися на здоров’я. Усе життя займався спортом: гімнастика, потім - футбол. У 50 років відкрив для себе гірські лижі. Наче знову повернувся в молодість. Катався майже до 80, доки не травмував коліно. Випробував усі гірські траси колишнього Радянського Союзу, Швейцарії, Австрії, Польщі.
УМІТИ носити одяг - ДУЖЕ КОРИСНА ШТУКА. Завжди мав цю здатність. Відчуття смаку непомітне, але його відсутність одразу впадає в око. От іде чоловік, матня штанів висить майже до колін. Ну, що це за мужчина?
У жінки НАЙПЕРШЕ ДИВЛЮСЯ НА ЗГИН НОГИ - від гомілки ДО ЛИТКИ. Має бути тонкий. Тоді це вишукано. Далі - стегна. Мають бути широкі. Вона не повинна бути надто розумною. Якщо бачу, що жінка мисляча й самодостатня, то цю фортецю сходу не візьмеш, її треба брати в осаду. А на це немає часу.
НАЙКРАЩИЙ У
СВІТІ АРОМАТ - запах грубих книжок у великій бібліотеці
Я НЕКОНФЛІКТНИЙ. людям НЕ ВІДМОВЛЯЮ, АЛЕ ОБМАНЮЮ. Часто телефонують і
просять про послугу, а я кажу, що у відрядженні. Прохання саме по собі відпадає.
ДО РЕЛІГІЇ і БОГА СТАВЛЕННЯ НІЯКЕ. Віру треба виховувати з дитинства. Починати з розповідей бабусі про чудесні історії. Потім вона бере тебе за руку й веде в синагогу. Ти, спантеличений, зачаровуєшся цим таїнством, ритуалами. Прикипаєш душею. А от коли раптом, ні сіло ні впало, у 40 років людина почитає хреститися і йде до церкви - не розумію.
БОГА КРАЩЕ НЕ ЗАЧІПАТИ. Якось хотів зробити антирелігійний ролик - посипалися невдачі. Вигнали зі студії, рік працював освітлювачем.
ОСТАННІМ ЧАСОМ сняться лижі. Мчу трасою з високої гори й холодний вітер січе обличчя. Справжнє відчуття польоту.
І ДОСІ ХВИЛЮЮТЬ ПІРАТИ, ЛИЦАРІ, ЯКАСЬ ІГРАШКОВА ВІЙНА.
Напевно, я схожий на свого мультиплікаційного героя - безжурного капітана Врунгеля.
Пошук
Життя району
