В пошуках радіації
| 
| 
Гандзій, Олександр. "Що більше дізнавався про Київ, то більше він нагадував мені Париж" : Теодор Драйзер два місяці подорожував Радянським Союзом // Країна. - 2016. - № 34. - С. 47-50 : фото.
В пошуках радіації
Троєщина і Лісовий масив виявились одними з найчистіших масивів Києва в плані радіації.
Офіційні цифри стверджують, що радіаційний фон у Києві, приміром, 28 серпня, дорівнював 14,5 мкР/ч. (при допустимо безпечному рівні ЗО мікрорентген на годину). Але це те саме, що анекдотична «середня температура по палаті». Насправді в різних районах міста рівень радіоактивності різний. На жаль, є місця, де він значно перевищує норму. Небезпечні місця столиці шукали журналісти порталу «Знай» разом із ГУ ДСНС УМВС у місті Києві. Поштовхом для експерименту стало звернення киян, котрі скаржились, що залишки демонтованих пам’ятників вождям комунізму продовжують «фонити». Зокрема, постамент з під Леніна, мовляв, видає 50 мікроренген! «Вже знесли його, та його місце все одно повітря псує. Приїжджав мій онук і поміряв радіацію на алейці біля постамента — більше 50 мікро-рентген фонить! Прибрали вождя, хай і підставку приберуть, бо так він ще й світитися почне» - просить Марія Поліщук, що живе у Шевченківському районі столиці.Дослідження показали, що фон біля пам’ятників хоча й є, проте не такий великий, щоб зашкодити здоров’ю прохожих. Він лише на кілька одиниць перевищує нормальний природній фон граніту. Приміром, кам’яна бруківка Хрещатика випромінює 15-16 мкРент- ген (природній фон — 10-16).
Біля колишнього пам’ятника Леніну, кам’яної будівлі КМДА, біля пам’ятника Шевченку рівень трохи вище — 17-18 мкРентген на годину.
Набагато небезпечніше жити біля великих перехресть, де збирається велика кількість автотранспорту. Найбільший рівень радіації виявився на площі Шевченка, на кордоні Мінського району та Виноградаря. При нормі 20 мікрорентген, маємо перевищення на 40% - цілих 28 мікрорентген. Небезпечним випромінення вважається уже при рівні ЗО мікрорентген на годину.
Спеціалісти попереджають, що при перевищенні гранично допустимої норми, час, який ви проводите на забрудненій території має бути обмежений пропорційно до норми. Наприклад, якщо територія «фонить» 60 мкРентген\год то бути на ній без шкоди для здоров’я можна не більше ЗО хвилин. Якщо випро- мінення 45 мкРентген — то небезпечна радіація набереться уже за 45 хвилин.
Найчистішими в плані радіації виявились столичні околиці. На Троєщині, Лісовому масиві, Голосієво і районі Нивок рівень радіації чи не найнижчий у Києві — 11-14 мкРентген на годину. А поблизу набережної на Оболоні рівень радіації навіть нижчий природного — усього 8 мкРентген. Це можна пояснити тим, що тут багато дерев, є річка і територія вільна від заводів та виробництв.
На столичній Троєщині на перетині вулиць Драйзера і Бальзака відкрили каплицю з карильйоном. 15 дзвонів різної форми і ваги, котрі відрізняються сплавом та матеріалом виготовлення, мають діапазон звучання від 2-х до 6-ти октав. За допомогою годинникового механізму дзвони виконують мелодію у певний заданий час. Висота споруди — 6 метрів. Монумент у вигляді гранітної арки за задумом архітектора Олександра Коломійця символізує єднання українського народу на шляху подолання Чорнобильської катастрофи та вшановує подвиг героїв-чорнобильців. Каплиця стала продовженням Меморіального комплексу «Героям Чорнобиля», з’єднавши його з Алеєю Пам’яті у парку «Деснянський».
Цей пам’ятник не випадково з’явився саме в Деснянському районі, адже тут проживає найбільша в Києві кількість постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи — майже
20 тисяч чоловік. Для них Деснянський район став другою домівкою, оскільки в 1986 році прийняв до себе евакуйованих з Чорнобиля і Прип’яті.
Мелодії для троєщанського карильйону записав відомий дзвонар, заслужений артист України Георгій Черненко. Той самий, що створив візитівку православного Києва — карильйон Михайлівського Золотоверхого собору.
Пошук
Життя району
