«Ходімо, Колодію, на нашу затію…»
Святково-розважальна програма
9 березня публічні бібліотеки Деснянського району взяли участь у святковому районному заході «Ходімо, Колодію, на нашу затію…».
Увазі всіх охочих була презентована народознавча виставка-інсталяція «А ми Масницю дожидаємо, млинцем Масницю зустрічаємо!», на якій були представлені видання народознавчої тематики.
Мешканці району з радістю взяли участь у краєзнавчій інтерактивній грі, вуличних літературних читаннях «У нас є мова, мова солов’їна» та майстер-класах : «Весняна квітка гіацинт», «Народний оберіг», «Квіти для мами», «Щедрий Ярило» та інші.
Діти із задоволенням водили хороводи, грали в "Зайчика", "чеберяє ніжками» ("Ой на горі жито"), активно залучалися до вікторин. А як серйозно і ретельно писали усі «записки з негараздами» для Марени, змінюючи їх на цукерки!
Не обійшлося й без веселої Циганки (звичайно, з талановитих бібліотекарів), яка передбачала тільки найкраще гостям та учасникам свята. А юні саморобники створювали свої маленькі «шедеври» з різних матеріалів (навіть з надувних кульок).
Свято вдалося на славу! Веселими та радісними ігрищами, розвагами, смачними смаколиками в передостанній, але вже сонячний, день зими.
«Тарас Шевченко, як творець української літературної мови»
Літературно-мистецький вечір
Феномен Т. Шевченка полягає в тому, що він подібний до незбагненого…Куди ж прямував Шевченків творчий шлях? До преображення світу і панування в ньому добра, справедливості, національної гордості та свободи. Шевченкова мова стала соборною мовою України, знаменним етапом розвитку української народної мови.
6 березня в ЦРБ ім. П. А. Загребельного відбувся літературно-мистецький вечір для юнацтва «Тарас Шевченко, як творець української літературної мови» у рамках проекту «За українську мову!» до 205-річчя від дня народження українського поета, художника, мислителя.
В заході взяла участь письменниця, президент Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т. Г. Шевченка Красицька Людмила Олександрівна, праправнучка поета-класика Тараса Шевченка, одного з українських письменників-основоположників української літературної мови.
Людмила Олександрівна наголосила, що Шевченко по - праву вважаєтьяся творцем української літературної мови як основи розвитку нової, на народній основі української культури. Пані Людмила розповіла, яка лінія родинних зв’язків Шевченків поєдналася з родиною Красицьких та дійшла до сьогоднішніх днів. Читачі дізнались про цікаві маловідомі сторінки життєвого та творчого шляху поета.
Користувачам бібліотеки була презентована тематична виставка, яка містить багатий літературознавчий та культурологічний матеріал.
Цікавою сторінкою заходу стали читання учнями улюблених шевченкових поезій. Присутні осягнули, що для кожного учасника є «свій» Шевченко, який за глибиною істинно людського почуття та досконалістю слова, є не лише великим поетом України, а й одним із найвідоміших поетів світу.
|
«Тема Другої світової війни в романі «Європа-45»
Бесіда за книгою
«…Мені здається, що я багато сказав із того,
що хотів сказати у своєму житті.
У своїх книжках я досить відвертий».
Павло Загребельний
5 березня у ЦРБ ім. П. А. Загребельного відбулась бесіда за книгою «Тема Другої світової війни в романі «Європа-45» за проектом «Павло Загребельний: завжди несподіваний, завжди цікавий» для учнів старших класів ЗЗСО №276.
Школярі, які взяли активну участь у заході читали уривки з роману, коментували події, які відбувались в Європі під час реальних подій звільнення європейських країн від нацистів, знайомились із з персонажами роману та їх воєнними подвигами в ім’я миру. «Літературні експерти» визначили найкращих «коментаторів», які отримали подарунки від бібліотеки.
Головною рисою письменника Павла Загребельного безумовно була жага творення. Чи був він рядовим на війні, студентом-філологом, співробітником журналу «Вітчизна», редактором «Літературної України» - все робив з любов’ю до рідного краю та завжди віддавався своїй справі сповна.
«Пісня буде поміж нас…»
Мистецький ранок
«Творчість Володимира Івасюка –
це честь нашої культури, це золотий фонд і
наш музичний генофонд, міцна основа самоусвідомлення українців, як нації».
Галина Івасюк-Криса
1 березня в ЦРБ ім.П. А. Загребельного на мистецький вечір, присвячений 70-річчю від дня народження Володимира Івасюка, українського поета та композитора зібралося чимало читачів різного віку.
В заході взяв участь журналіст, сценарист, режисер документальних кінострічок – Володимир Качур. Пан Володимир презентував кінострічку «Володимир Івасюк. Щоб народитися знову» та відповів на запитання глядачів.
Пісенна творчість Володимира Івасюка актуальна і сьогодні. Через пісні поет і композитор проявив для багатьох мільйонів людей українську національну свідомість, дав українській пісні нове дихання та «запалив вогонь» очищення та оновлення.
|
| 
| 
