«Межа світів»
Історико-літературний екскурс
Чому в радянський час був сфальшований «Лис Микита» Івана Франка? Де поділося останнє полотно Іллі Рєпіна? Як на європейських картах, датованих 1919 роком, з’явився СРСР? Відповіді на ці питання, як окремі пазли, блискуче вкладав у розвінчання сфальшованої історії України Олег Березюк, народний депутат Верховної Ради України.
Захоплююче, несподівано, загадково, фактажно окреслював спікер рух «межі світів» - межу деспотії і демократії - який відбувається у світі, і в якому Україна грає вирішальну роль.
Відкриттям для присутніх стало ім’я британського публіциста Ланцелота Лоутона, який ще на початку 20-століття писав, що «українська проблема є наслідком однієї з найбільших політичних фальсифікацій в історії».
«Лише на 28 році нашої незалежності ми зрозуміли, що маємо інструкції, закодовані у творах українських класиків, потрібно лише відновити їх і дати в руки людям, особливо молодим, які й створять справжню українську державу», зазначив Олег Березюк.
Депутат Верховної Ради України також ознайомився з роботою ЦРБ ім. П. Загребельного та із задоволенням констатував, що бібліотека має у своїх фондах автентичні, невідредаговані у радянський час, примірники « Лиса Микити» Івана Франка.
Слідкуйте за нашими анонсами! У нас завжди нестандартно, цікаво та творчо!
|
«Тарасові музи»
Гурман-вечір
Дві години емоційного піднесення, цікавої інформації, несподіваного Тараса Шевченка подарувала громаді нашого району українська дитяча письменниця, педагог, громадська діячка Лариса Ніцой.
Більшість біографів-шевченкознавців основну увагу приділяють творчості поета, акцентуючи увагу на роках кріпацтва та заслання. І мало написано і сказано про його душевні почуття, зокрема про його кохання.
Лариса Ніцой певною мірою прочинила двері до складної і своєрідної душі поета та відкрила для присутніх в Шевченкові більше земного, людяного, допомогла глибше осягнути його геніальність, наблизити до пізнання філософії його впливу на долю України.
Зустріч відбулася за проектом «Україна – історія, сьогодення, майбутнє!», який впроваджується у 2019 році Централізованою бібліотечною системою Деснянського району міста Києва, та за підтримки депутата Верховної Ради України Андрія Іллєнка і депутата Київради Петра Кузика.
«Творчі діячі Деснянського району міста Києва»
Краєзнавчий екскурс
12 березня у Галереї мистецтв ЦРБ ім. П. А. Загребельного відбулася презентація біобібліографічного довідника «Творчі діячі Деснянського району міста Києва».
Присутні познайомилися з діячами культури, які проживали або нині проживають у Деснянському районі міста Києва, відкрили для себе нові імена художників, скульпторів, майстрів народної творчості, артистів та інших митців, що своїми творами наповнюють буденне життя духовною атмосферою та гідно презентують наше місто в Україні та світі.
Краєзнавчо-дослідницька діяльність щодо виявлення талановитих земляків триватиме і надалі.
|
«Ходімо, Колодію, на нашу затію…»
Святково-розважальна програма
9 березня публічні бібліотеки Деснянського району взяли участь у святковому районному заході «Ходімо, Колодію, на нашу затію…».
Увазі всіх охочих була презентована народознавча виставка-інсталяція «А ми Масницю дожидаємо, млинцем Масницю зустрічаємо!», на якій були представлені видання народознавчої тематики.
Мешканці району з радістю взяли участь у краєзнавчій інтерактивній грі, вуличних літературних читаннях «У нас є мова, мова солов’їна» та майстер-класах : «Весняна квітка гіацинт», «Народний оберіг», «Квіти для мами», «Щедрий Ярило» та інші.
Діти із задоволенням водили хороводи, грали в "Зайчика", "чеберяє ніжками» ("Ой на горі жито"), активно залучалися до вікторин. А як серйозно і ретельно писали усі «записки з негараздами» для Марени, змінюючи їх на цукерки!
Не обійшлося й без веселої Циганки (звичайно, з талановитих бібліотекарів), яка передбачала тільки найкраще гостям та учасникам свята. А юні саморобники створювали свої маленькі «шедеври» з різних матеріалів (навіть з надувних кульок).
Свято вдалося на славу! Веселими та радісними ігрищами, розвагами, смачними смаколиками в передостанній, але вже сонячний, день зими.
«Тарас Шевченко, як творець української літературної мови»
Літературно-мистецький вечір
Феномен Т. Шевченка полягає в тому, що він подібний до незбагненого…Куди ж прямував Шевченків творчий шлях? До преображення світу і панування в ньому добра, справедливості, національної гордості та свободи. Шевченкова мова стала соборною мовою України, знаменним етапом розвитку української народної мови.
6 березня в ЦРБ ім. П. А. Загребельного відбувся літературно-мистецький вечір для юнацтва «Тарас Шевченко, як творець української літературної мови» у рамках проекту «За українську мову!» до 205-річчя від дня народження українського поета, художника, мислителя.
В заході взяла участь письменниця, президент Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Т. Г. Шевченка Красицька Людмила Олександрівна, праправнучка поета-класика Тараса Шевченка, одного з українських письменників-основоположників української літературної мови.
Людмила Олександрівна наголосила, що Шевченко по - праву вважаєтьяся творцем української літературної мови як основи розвитку нової, на народній основі української культури. Пані Людмила розповіла, яка лінія родинних зв’язків Шевченків поєдналася з родиною Красицьких та дійшла до сьогоднішніх днів. Читачі дізнались про цікаві маловідомі сторінки життєвого та творчого шляху поета.
Користувачам бібліотеки була презентована тематична виставка, яка містить багатий літературознавчий та культурологічний матеріал.
Цікавою сторінкою заходу стали читання учнями улюблених шевченкових поезій. Присутні осягнули, що для кожного учасника є «свій» Шевченко, який за глибиною істинно людського почуття та досконалістю слова, є не лише великим поетом України, а й одним із найвідоміших поетів світу.
|
|
| 
| 
