«Дивовижна мандрівка із Сельмою Лагерльоф»
Медіа-мандрівка
за проектом «Маленькі кроки у світ великої літератури»
«Доки дітям весело читати цю книгу –
вона перемагатиме!»
Сельма Лагерльоф
Напевно, усім дітям подобаються уроки, коли матеріал викладається цікаво, неординарно, навіть, художньо. Саме такою вчителькою, що відкривала своїм учням навколишній світ, розповідаючи чарівні оповідання, була видатна шведська письменниця Сельма Лагерльоф.
З нагоди 155-річчя від дня народження першої жінки-лауреата Нобелівської премії з літератури до бібліотеки були запрошені учні 3-х класів ЗЗСО № 213.
Із розповіді бібліотекаря школярі дізналися про мужність і цілеспрямованість письменниці, яка стала дуже відомою дітям багатьох країн завдяки своїм талановитим творам, зокрема, повісті-казці «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми».
Для учнів стало несподіванкою, що ця книга була створена як підручник з географії рідного краю на замовлення Шведського товариства вчителів. Сподобалися дітям ілюстрації художників Катерини Іванової, Сергія Набутовського до казки про хлопчика Нільса, представлені на книжковій викладці «Казки управляють життям!». Переглядаючи чудовий мультфільм «Зачарований хлопчик», читачі разом із головним героєм вирушили у подорож та відвідали різні куточки Швеції, зазнаючи безліч найдивовижніших пригод і знайомлячись із географією та історією скандинавської країни.
Мудра й добра, ця книжка навчає любити рідну землю, пробуджує бажання пізнавати нове, невідоме – такий висновок зробили наші читачі на завершення цікавої медіа-подорожі.
«Вишивка нитками муліне»
Заняття гуртка
«В небі сонця золотий клубочок
Розсипає нитки промінні,
Їх збирають рученьки дівочі
І гаптують цвіт на полотні.»
Максим Рильський
У розмаїтті українського декоративного мистецтва художнє вишивання посідає одне з провідних місць. Це улюблений і здавна поширений різновид народної творчості. Адже для вишивання не потрібно складних пристосувань. Умінню серцем відчувати навколишню красу й відтворювати її в узорах кожна дівчина змалечку вчилась у своєї матері, бабусі.
А у бібліотеці № 119 для дітей майстерності вишивання відвідувачів навчала викладач Лідія Окушко. За допомогою лише голки й нитки на простому полотні юні рукодільниці створювали яскраві узори та залюбки демонстрували результати своїх старань.
Тематична добірка літератури, підготовлена бібліотекарями, представила, зокрема, книги «Український Всесвіт» Анжеліки Рудницької, «Українська вишивка» Тетяни Кара-Васильєвої, «Узори, повернуті в Україну» Ольги Загородньої, що знайомлять не тільки із секретами української вишивки, а і з історією цього давнього та вічно молодого мистецтва.Сподіваємось, що вони допоможуть юним майстриням і надалі з натхненням опановувати це чудове рукоділля!
|
«Замки та фортеці України –
хранителі історії нашої Батьківщини»
Віртуальна мандрівка
за проектом «Пам’ятай! Відроди! Збережи!»
«Ції фортеці мури кам’яні, були колись лицарству за домівку і за твердиню в битвах,» - такими віршами відомої української поетеси Ліни Костенко розпочали бібліотекарі історичну подорож для учнів, які завітали до бібліотеки.
Немовби щезла завіса століть, і перед школярами відкрилися таємниці буремної минувшини українського народу, що тісно пов’язана з її мовчазними свідками – замками та фортецями, стіни яких так багато чули, вежі яких так багато знають.
Із цікавістю школярі дізналися, що волинський князь Вітовт Великий у Луцькому замку скликав перший Європейський саміт, що мукачівський замок Паланок обороняла жінка-воїн княгиня Ілона Зріні, що Хотинська фортеця врятувала Західну Європу від турецьких загарбників, а коридорами Підгорецького замку, нібито, блукають привиди.
Відео-сюжет «Легендарні замки України» розповів читачам про інші могутні твердині, мури яких упродовж століть давали відсіч завойовникам та які й досі пам’ятають усіх своїх славетних лицарів та звитяжних полководців. Героїчний мультфільм долучив до часів славетного князя Святослава, коли захист своєї батьківщини від чужинців був великою честю для самих юних добровольців. А книжкова добірка «Оповиті легендами і віками: замки, палаци, фортеці України» ознайомила з тематичною літературою із фонду бібліотеки.
Школярі зрозуміли, що замки і фортеці України – це кам’яний літопис, який розповість захопливі історії кожному, хто забажає їх почути. Тому дуже важливо пам’ятати та шанувати історичну спадщину свого народу, його безцінні пам’ятки.
«Батурин – легендарна гетьманська столиця»
Відео-екскурсія
за проектом «Пам’ятай! Відроди! Збережи!»
«Історія – скарбниця наших діянь,свідок
минулого,приклад і повчання для сьогодення,
застереження для майбутнього.»
Мігель де Сервантес
25 жовтня читачі бібліотеки відкрили чергову сторінку в історії України – здійснили відео-екскурсію до Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Школярі перенеслися у Батурин XVII-XVIII століть – найяскравішу пам’ятку козацької доби, а стрибок у часі їм допомогли зробити бібліотекарі, які підібрали відео-сюжет та цікаву літературу.
Мандрівка місцем, яке поєднує у собі безцінні пам'ятки української історії, архітектури, культури, археології і природи, стала дуже пізнавальною для підлітків.
Діяльність гетьманів Лівобережної України, резиденцією яких був Батурин, долучила до історії козаччини нашої Батьківщини. Засмутили користувачів подробиці Батуринської трагедії 1708 року, коли війська Петра І спалили та зрівняли Батурин із землею. А от інформація про те, що останній український гетьман Кирило Розумовський мав чисельну бібліотеку, яка налічувала більше двох тисяч томів, та для її обслуговування навіть виписав з Франції бібліотекаря-упорядника, стала прикладом цінування книги та читання.
Подорож містом зі славною і водночас сумною історією гетьманства в Україні спонукала юних відвідувачів до подальшого вивчення цього періоду: хлопчики зацікавилися військовими подіями, дівчаткам до душі припала романтична історія кохання гетьмана Івана Мазепи. А для цього у нагоді стали книжки з виставки «Історико-культурна спадщина України: шануємо і зберігаємо разом», які обрали читачі.
|
| 
| 
